Оригінал Конституції Пилипа Орлика потрапить до України – вперше за 311 років

Швеція надасть Україні оригінал латинської версії Конституції Пилипа Орлика 1710 року.

Про це міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив у Фейсбуці.

 

"Вперше за 311 років оригінал Конституції Пилипа Орлика потрапить до Української держави. Ми повертаємо Україні Україну. Присутність оригіналу Конституції вже у незалежній державі – це ще один крок відновлення нашої історичної тяглості від часів Русі, Козацької держави, Української Народної Республіки і донині", - зазначив глава МЗС.

Він повідомив, що за дорученням Президента Володимира Зеленського МЗС звернулося до Швеції з проханням надати у позику оригінал латиномовної версії Конституції Пилипа Орлика 1710 року для її тимчасового експонування в Україні в межах святкування 30-ї річниці Незалежності.

"Це були вкрай складні переговори, нам пропонували копію, але ми хотіли лише оригінал, який ніколи не був в Україні. І тому я особливо вдячний Швеції за вияв справжньої солідарності з Україною та взаємної готовності надалі розвивати тисячолітні зв'язки між нашими народами", - зазначив Кулеба.

Глава МЗС подякував Національному архіву Швеції і його директору Карін Острем Іко за надану можливість представити українцям надзвичайно важливу для історії державотворення реліквію, а також міністру закордонних справ Швеції Анн Лінде за підтримку проєкту.

Кулеба зауважив, що з української сторони це спільне досягнення МЗС, посольства України у Швеції, Міністерства культури та інформаційної політики та Національного заповідника "Софія Київська".

Міністр також зазначив, що Лінчопінгська міська бібліотека у Швеції погодилась надати для тимчасового експонування гетьманську булаву, яка, за легендою, після гетьмана Івана Мазепи належала Пилипу Орлику.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.