У Києві відреставрують пам’ятник Володимиру та будинок, де жив Врубель

Упродовж 2021-2023 років Департамент охорони культурної спадщини відреставрує 8 пам’яток у Києві.

Про це заявив директор Департаменту охорони культурної спадщини Олександр Никоряк, повідомляє пресслужба КМДА.

 

Він повідомив, що наразі проводяться ремонтно-реставраційні роботи на 4 об'єктах, а до кінця 2023 буде відреставровано загалом 8 пам'яток.

"Протягом 2021-2023 Департамент відреставрує ще 8 об'єктів. До кінця цього року плануємо закінчити реставрацію келії Флорівського монастиря. А до кінця 2023 року будуть завершені реставраційні роботи ще на 7 об'єктах", – додав Никоряк.

Зокрема, йдеться про такі пам'ятки: Колона Магдебурзького права; Прибутковий будинок, у якому проживали відомі художники на вул. Десятинній, 14; Житловий будинок на вул. Сковороди, 9-Б; Житловий будинок на вул. Володимирській, 3; Комплекс споруд церкви Здвиження на вул. Воздвиженській, 1; Пам'ятник князю Володимиру на Володимирський гірці; Корпус настоятеля та проскурні Братського монастиря на вул. Сковороди, 2.

"Але це лише частина пам'яток, які реставруватимуть у Києві, адже мова йде про об'єкти, що в підпорядкуванні нашого Департаменту. Не забуваймо, що у інших структурних підрозділів КМДА, у районних держадміністрацій теж в управлінні є пам'ятки, фінансування реставрації яких планується кожним підрозділом окремо", – наголосив Никоряк.

Він повідомив, що наразі окрім Подільського РАЦС, Департамент відреставрував також Будинок Петра І на Костянтинівській, 6/8.

"Унікальна будівля, де наразі розміщена не менш унікальна експозиція у музеї "Кам'яниця київського війта". Головним експонатом Музею є сама середньовічна кам'яниця.

Експонати Музею розповідають про історію надання Магдебурзького права Києву, про інститут війтівства та урядовий устрій києво-подільської автономії, про роль козацького фактору і взаємини міщан із монастирською юрисдикцією тощо. Тут представлена низка унікальних експонатів, єдиних у світі", - сказав він.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.