У Національному музеї історії України відкрили виставку «Серж Лифар. Політ Ікара»

18 травня у Національному музеї історії України (МІСТ) відкрилася виставка «Серж Лифар. Політ Ікара». 15 квітня минуло 116 років від дня народження видатного французького танцівника й хореографа Сергія Лифаря. Через карантинні обмеження відкриття експозиції, якою музей вшановує пам’ять великого митця, перенесли на місяць.

Про це "Історичній правді" повідомили у прес службі Музею

 

Відкрив виставку генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук, який привітав усіх із відновленням виставки всесвітньо відомого митця в музеї. Востаннє речі з цієї колекції демонстрували в 2015 році. Втім виставка "Серж Лифар. Політ Ікара" представляє чимало предметів, які раніше не експонувались.

Урочисте відкриття відвідав український дипломат, посол України в Швейцарії (2000 – 2003 рр.) Євген Бершеда. У 2002 та 2007 роках Євген Романович сприяв передачі колекції особистих речей Сергія Лифаря від імені графині Інги Лізи Алефельдт-Лорвіґ в Національний музей історії України.

Олена Іванова, кураторка виставки "Серж Лифар. Політ Ікара", розповідає:

"Проєкт присвячений танцівнику й хореографу світового рівня, який народився в Києві, за походженням був українцем і так себе позиціонував. Проте в Україні ім'я Сержа Лифаря досі не дуже відоме, тож для багатьох ми відкриваємо його наново.

Крім цього, завдяки таким виставкам ми можемо розповідати не тільки про людину, а й про епоху, пов'язану з її життям. На прикладі Сержа Лифаря можна вивчати історію Києва 1920-х років і загальноєвропейський контекст тієї доби.

На виставці є матеріали й інших видатних вихідців із України. Зокрема, світлина авторства Бориса Липницького, який народився в місті Остері Чернігівської області і згодом став відомим французьким фотографом. Також – ескіз Кассандра, художника родом із Харкова, який створив логотип Yves Saint Laurent. Їхні імена невідомі більшості українців, і наш проєкт – нагода познайомитися із цими особистостями".

Виставкою "Серж Лифар. Політ Ікара" Національний музей історії України популяризує ім'я видатного киянина. Колекція митця, що зберігається в музеї, а це близько 1500 одиниць, містить унікальні пам'ятки, які розповідають про його непросте життя та творчий злет.

У експозиції представлені: балетний черевичок, пошитий мамою для юного Сергія, листування з родиною 1920–1930-х років, фото та театральні програми виступів трупи С. Дягілєва, виготовлений Коко Шанель костюм Аполлона до балетної постановки "Аполлон Мусагет", елементи костюма Ікара до славетної постановки Сержа Лифаря, міжнародна нагорода в галузі хореографії "Oscar de la dans" та багато інших памʼятних речей.


Виставка триватиме до кінця серпня 2021 року з можливістю продовження.


Контакт: +38 044 278 48 64

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.