В Австралії ексгумують "людину з Сомертону"

Тіло невідомого чоловіка, яке виявили більше 70 років тому на пляжі у Південній Австралії, вирішили ексгумувати у надії розгадати загадку "людини з Сомертону".

Особа чоловіка та точні причини його смерті залишаються невідомими, повідомляє ВВС. України.

 

За десятиліття з'явилося багато теорій у справі – мовляв, це був шпигун часів Холодної війни, а, можливо, нещасний коханець.

Зараз австралійська поліція вважає, що технології зчитування ДНК зможуть допомогти нарешті розкрити таємницю "людини з Сомертону" й ексгумація тіла після 70 років має сенс.

Це одна з найбільших загадок в історії Австралії, відома також як "справа Тамам Шуд". Тіло чоловіка знайшли 1 грудня 1948 року на пляжі Сомертон у південно-австралійському місті Аделаїда.

Він лежав біля хвилевідбійної стіни, одягнений у костюм та краватку. Ніяких документів, які б дозволили ідентифікувати померлого, у нього не знайшли. Слідів насилля чи інших пошкоджень на тілі також не було.

Тож розслідування так і не змогло встановити ні особу загиблого, ні точні причини його смерті. Справа залишилася нерозкритою, а чоловіка поховали на міському кладовищі під табличкою "Невідомий".

Водночас на пляжі разом з тілом знайшли багато цікавих дрібничок, які породили безліч роздумів про те, ким він міг бути. Наприклад, незв'язні записи, які вважають кодом. Або ж відірваний шматок паперу, на якому було написано лише два слова на фарсі: "Тамам Шуд".

Згодом встановили, що це фраза з рідкісного видання збірника "Рубайат" Омара Хайяма, яка означає "завершений" або "кінець". Пізніше навіть знайшли конкретну книгу, з якої міг бути вирваний цей листок – її власник сказав, що знайшов її у своїй незачиненій машині.

Додав питань і той факт, що всі етикетки на одягу мертвого незнайомця були зрізані.

Всі ці деталі привернули до справи міжнародну увагу й згодом в інтернеті почалися її "онлайн-розслідування". Подібно до того, як вже у 2000-х будували теорії щодо загибелі "групи Дятлова" на Уралі в 1959 році.

Найпопулярніші теорії вважають загиблого "радянським шпигуном", якого отруїли невідомі, або ж самогубцем. Щодо кожної версії їхні прихильники приводять безліч аргументів та зв'язків з іншими подіями, які відбувалися на півдні Австралії у грудні 1948 року.

Минулого місяця прокурорка Південної Австралії Вікі Чепман заявила, що ексгумація тіла відповідає "великому суспільному інтересу" до цієї справи.

"За понад 70 років люди багато розмірковували над тим, хто цей чоловік та як він помер", - відзначила прокурор. У середу, 19 травня, розпочали розкопувати могилу.

Однак, як передає місцеве медіа Nine News, цей процес рухається повільніше, ніж очікували, через щільну глину та невпевненість у тому, чи поховали чоловіка у труні.

"Рештки перебувають глибше, ніж спочатку думали", - написала місцева журналістка Кезіа Салліван. Згодом до роботи приєдналися антропологи, які мають обережно дістати тіло з могили.

Слідчі сподіваються, що залишилося достатньо матеріалу ДНК, який дозволить ідентифікувати "людину з Сомертону" та її походження.

"Наші сучасні технології на світлові роки випереджають ту техніку, яка була в кінці 1940-х, коли знайшли тіло", - каже заступниця директора з криміналістичної медицини Південної Австралії, доктор Анне Коксон.

За її словами, такі дослідження дуже складні, але розслідування використає "кожен доступний метод, щоб розкрити цю таємницю".

Спроба розкрити "справу Тамам Шуд" – це частина автралійської програми, яка має на меті встановити імена на всіх невідомих могилах у країні.

"Ця історія захопила уяву людей по всій країні та, насправді, по всьому світу. Але я вірю, що нарешті ми зможемо знайти деякі відповіді", - сподівається прокурор Чепман.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.