Археологи передали Білгород-Дністровському музею знайдені у фортеці артефакти

Фондову колекцію Білгород-Дністровського краєзнавчого музею поповнили численні цінні знахідки, які виявили учасники наукової експедиції на території середньовічної Акерманської фортеці під час польових досліджень у 2020 році.

Про це повідомив у Фейсбуці співорганізатор і науковий консультант експедиції Інституту археології НАНУ Андрій Красножон.

 

"Багато хто запитує: що ж ми такого знайшли і куди здані знахідки? Після довгої камеральної обробки та реставрації кількох десятків речей вони визначені в фонди Білгород-Дністровського краєзнавчого музею. Загалом на зберігання будуть прийняті сотні знахідок", – зазначив доктор історичних наук Красножон.

За його словами, всі артефакти неможливо помістити на кількох знімках у соцмережі, тому він проілюстрував передання цінних знахідок лише деякими найбільш примітними.

"Що знайшли під час розкопок? Римську вулицю (яка проіснувала до середини ІІІ століття після Р.Х.). Причому у найдальшій і найнесподіванішій, з погляду усталених уявлень про топографію античного міста Тіра, південно-західній ділянці території середньовічної фортеці – в районі вежі №16 середньовічної Акерманської фортеці", – уточнив дослідник.

Учасники експедиції виявили цінні знахідки під залишками турецького будинку – казарми з вигрібними ямами і льохами XVIII століття.

Красножон констатував, що є "серйозні підстави вважати, що в цій частині фортеці ХV століття будівельники звели стіни на лінії оборонних укріплень стародавньої Тіри. А підозри, як відомо, треба перевіряти. Тому в цьому році продовжуємо дослідження".

Учений додав, що роботи ведуться під керівництвом кандидата історичних наук Олега Савельєва (начальник експедиції), за участю колег і студентів історичного факультету Південноукраїнського національного університету ім. Ушинського, а також небайдужих жителів Білгорода-Дністровського.


Більше фото артефактів дивіться за посиланням.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.