На Львівщині планують звести слов'янську хижу за автентичними технологіями

Організатори стверджують, що такий археологічний експеримент не має аналогів не лише в Україні, а й за кордоном, і закликають підтримати проєкт фінансово.

В історико-культурному заповіднику "Давній Пліснеськ", що на Львівщині, запускають проєкт "Пліснеська хижа – 2021". Організатори планують збудувати заглиблене слов'янське житло Х століття за автентичними стародавніми методами та на кілька тижнів відтворити реальний побут тогочасної слов'янської родини.

Про це Локальній історії повідомив археолог, директор Комунального закладу Львівської обласної ради "Адміністрація Історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ" Володимир Шелеп.

 
фото: Володимир Шелеп

Організатори наголосили, що збираються провести унікальний археологічний експеримент та на практиці дослідити усі етапи будівництва давнього слов'янського житла, опираючись на різноманітні наукові джерела етнографії і палеоархітектури.

"Ми фіксуємо й студіюємо усе: від заготівлі очерету на покрівлю, до формування останньої, від заготівлі, корування та обробки деревини, до конструювання каркасу, від складання печі-кам'янки до розпалювання в ній вогню", – повідомили в заповіднику.

Археологічний експеримент проводитимуть на території, яку вже досліджували раніше. Там знайшли фрагмент слов'янського житла, тож учасники експерименту зможуть не лише відновлювити стародавнє житло, але й паралельно поруч розкопувати справжнє помешкання Х століття.

"Родзинкою цього проекту є й те, що відбудовується не просто якесь житло, яке розкопали десь на якійсь пам'ятці археології. Мова йде саме про пліснеське житло, добре досліджене ще три десятиліття тому", – розповіли історики.

Організатори планують, внести збудоване житло "в канву екскурсійного маршруту по пам'ятці", зробивши його "однією з головних атракцій". Та "вишенькою на торті" стане можливість повністю заглибитись у давній світ слов'янського Пліснеська.

"Ми хочемо в реальних умовах відтворити, як проживала сім'я на Пліснеську у Х столітті. Де вони жили? Що їли? Чим займалися? Що вирощували? Це буде тиждень-два проживання та емоцій професійних реконструкторів – наших партнерів з ГО "Чорна Галич", – розповів Володимир Шелеп.

Також організатори зазначають, що окрім житла, матимуть і "невелику тогочасну "інфраструктуру". Однак деталі наразі тримають у секреті.


Організатори проєкту-експерименту "Пліснеська хижа – 2021" закликають допомогти фінансово. Номер картки: 4149 4991 1429 4513, одержувач Марія Іванців (заступник Голови ГО "Військово-історична дружина "Чорна Галич")

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.