Мінкульт визначив сотню архітектурних об’єктів для проєкту «Велика реставрація»

Міністерство культури визначило перелік із понад ста архітектурних об’єктів для проєкту «Велика реставрація». Їх планують відремонтувати за державний кошт.

Про це пише пресслужба Мінкульту.

 

Наразі до програми було допущено 109 об'єктів. Однак остаточний наказ буде оприлюднено відомством згодом.

Усі об'єкти були оцінені і отримали певний рейтинг. Згідно з цим рейтингом, до першої десятки на реставрацію потрапили:

-         Семінарська церква Резиденції Буковинського Митрополита (Чернівецька область)

-         Онуфріївська вежа Києво-Печерської Лаври (Київ)

-         Замковий комплекс в Олеську (Львівська область)

-         Троїцька надбрамна церква (Київ)

-         Реставрація покрівлі, конструктивних систем куполів, відтворення ікон в барабанах головного куполу та реставрація позолоти куполів Софійського собору (Київ)

-         Протиаварійні роботи у Ближніх та Дальніх печерах Києво-Печерської Лаври (Київ)

-         Протиаварійні роботи на Башті на броді в Кам'янці-Подільському (Хмельницька область)

-         Бурса у Софії Київській (Київ)

-         Луцький Верхній замок (Волинська область)

"Велика Реставрація" виходить на новий етап. Це вагомий крок до порятунку і збереження нашої спадщини. Адже вона невід'ємна частина нашої ідентичності, історії та нас самих. Тому "Велика реставрація" наочний приклад розуміння ваги культури і поступової зміни усвідомлення та ставлення до культури на рівні держави", — підкреслив міністр культури Олександр Ткаченко.


Нагадуємо, що проєкт "Велика реставрація" був анонсований урядом восени 2020 року. Наприкінці року Кабмін офіційно розпочав процес відбору об'єктів для ремонту в рамках програми Володимира Зеленського "Велике будівництво".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.