Мінкульт визначив сотню архітектурних об’єктів для проєкту «Велика реставрація»

Міністерство культури визначило перелік із понад ста архітектурних об’єктів для проєкту «Велика реставрація». Їх планують відремонтувати за державний кошт.

Про це пише пресслужба Мінкульту.

 

Наразі до програми було допущено 109 об'єктів. Однак остаточний наказ буде оприлюднено відомством згодом.

Усі об'єкти були оцінені і отримали певний рейтинг. Згідно з цим рейтингом, до першої десятки на реставрацію потрапили:

-         Семінарська церква Резиденції Буковинського Митрополита (Чернівецька область)

-         Онуфріївська вежа Києво-Печерської Лаври (Київ)

-         Замковий комплекс в Олеську (Львівська область)

-         Троїцька надбрамна церква (Київ)

-         Реставрація покрівлі, конструктивних систем куполів, відтворення ікон в барабанах головного куполу та реставрація позолоти куполів Софійського собору (Київ)

-         Протиаварійні роботи у Ближніх та Дальніх печерах Києво-Печерської Лаври (Київ)

-         Протиаварійні роботи на Башті на броді в Кам'янці-Подільському (Хмельницька область)

-         Бурса у Софії Київській (Київ)

-         Луцький Верхній замок (Волинська область)

"Велика Реставрація" виходить на новий етап. Це вагомий крок до порятунку і збереження нашої спадщини. Адже вона невід'ємна частина нашої ідентичності, історії та нас самих. Тому "Велика реставрація" наочний приклад розуміння ваги культури і поступової зміни усвідомлення та ставлення до культури на рівні держави", — підкреслив міністр культури Олександр Ткаченко.


Нагадуємо, що проєкт "Велика реставрація" був анонсований урядом восени 2020 року. Наприкінці року Кабмін офіційно розпочав процес відбору об'єктів для ремонту в рамках програми Володимира Зеленського "Велике будівництво".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.