"Справа Стуса": Медведчук не оскаржив рішення суду

Лідер партії «Опозиційна платформа - За життя» Віктор Медведчук не подав касаційну скаргу на рішення апеляційного суду щодо книги «Справа Василя Стуса».

Про це повідомив автор книги, головний редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані у Фейсбуці.

 

"Є гарна новина. Маємо документальний доказ, що нєкто Медведчук не подав касаційну скаргу на рішення апеляційного суду щодо книги "Справа Василя Стуса". Отже, крапку іменем України поставлено.

Лояльний КГБ екс-адвокат не отримав бажаного – ні заборони книги "в будь-який спосіб на будь-якій території", ні жодних вилучень з моїх текстів, ні спроби отримати фактичне вето на згадування свого імені в контексті розправ над українськими поетами Стусом і Литвином", - написав Кіпіані.

Він подякував адвокатові В'ячеславу Якубенку, "який знайшов всі потрібні аргументи для суду", Євгену Захарову та Харківській правозахисній групі за підтримку його представника в суді, а також видавництву Vivat, "яке не тільки видає чудові книги, але й має бійцівські здібності".

Водночас Кіпіані зауважив, що попереду ще рішення суду, яке стосується розміру витрат на правничу допомогу. А також повідомив, що Медведчук не хоче компенсувати оплату роботи захисників видавництва.


Нагадуємо, що 8 квітня Київський апеляційний суд постановив стягнути з народного депутата (партія "Опозиційна платформа – За життя") Віктора Медведчука відшкодування витрат видавництва Vivat на розгляд справи щодо заборони поширення книги журналіста Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса" у розмірі близько 140 тисяч гривень.

19 березня Київський апеляційний суд скасував рішення Дарницького районного суду Києва про заборону поширення книги журналіста Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса".

Дарницький районний суд Києва 19 жовтня 2020 року частково задовольнив позов народного депутата Віктора Медведчука проти видавництва Vivat та історика і журналіста Вахтанга Кіпіані про заборону видання і поширення книги "Справа Василя Стуса".

Зокрема, суд визнав недостовірними деякі фрази, наведені у книзі, і зобов'язав видалити їх, а також заборонити розповсюджувати надрукований тираж книги та подальше її тиражування до усунення фраз, що містять інформацію про Медведчука.

Також суд ухвалив заборонити Кіпіані та видавництву поширення пов'язаної з книгою інформації у пресі, на радіо, телебаченні, в інтернеті та інших ЗМІ.

30 листопада Київський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника журналіста Вахтанга Кіпіані на рішення суду першої інстанції щодо книги "Справа Василя Стуса".

Розгляд апеляційної скарги мав розпочатися 21 січня 2021 року, але засідання було перенесено на 19 лютого. Під час засідання 19 лютого суд оголосив перерву і переніс розгляд на 19 березня.


"Справа Василя Стуса" вийшла у видавництві Vivat у 2019 році. Книга містить документи з архіву колишнього КҐБ УРСР про резонансну справу поета Василя Стуса, покази свідків, листи поета з тюрми, спогади його рідних і друзів.

Медведчук був призначений державним адвокатом Стуса, коли його у 1980 році заарештували вдруге.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.