АНОНС: Музей Майдану зініціював створення Української коаліції пам’яті

Провідні музеї, меморіали та інші інституції складної історії України об’єднуються для розвитку та взаємопідтримки в подоланні глобальних і національних викликів.

Про це "Історичній правді" повідомили у прес службі Музею.

 

18 травня у Міжнародний день музеїв і День пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу Національний музей Революції Гідності спільно з провідними музеями України, громадськими та дослідницькими ініціативами у комеморативній сфері оголошують про створення Української коаліції пам'яті (Ukrainian Coalition of Memory).

"Проблеми історичної правди і політики пам'яті як ніколи гостро стоять перед Україною в умовах російсько-української війни, у час збереження державної незалежності, утвердження національної ідентичності, боротьби за цивілізаційний вектор розвитку й наше майбутнє.

Тому ми разом із соціально відповідальними інституціями та громадськими ініціативами об'єднуємося, щоб протистояти цим викликам, сприяти критичному переосмисленню нашої історії й усвідомленню травматичного досвіду, ствердженню національної ідентичності, та зрештою консолідації суспільства", – пояснює генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.

Коаліція об'єднає інституції складної історії та діалогу задля вирішення замовчуваних, заборонених або болісних питань національної пам'яті.


Серед цілей Коаліції:

- розробка стратегії і платформи спільних дій у сфері національної пам'яті,

- розвиток та безпека музейних закладів та суспільних інституцій,

- захист національних інтересів через формування національної політики і культури пам'яті,

- збереження культурної спадщини,

- взаємопідтримка, обмін досвідом,

- формування та промоція місць сумління, пам'яті та складної історії.


Українське об'єднання інституцій пам'яті тісно співпрацюватиме зі світовими партнерами, зокрема Міжнародною радою музеїв (ІКОМ), Платформою європейської пам'яті та сумління, Міжнародною коаліцією місць сумління та пам'яті (США).

"У всьому світі інституції сумління є просторами пам'яті. Це – історичні місця, музеї та меморіальні ініціативи, які запобігають розвіюванню складної історії для забезпечення справедливішого і гуманнішого майбутнього для кожного з нас. Побудова цього майбутнього потребує нелегких проговорювань і готовності долати розбіжності.

Сприяння таким діалогам є життєво важливою роллю, яку можуть відігравати музеї та історичні місця у зміцненні громадянського суспільства. За останнє десятиліття я бачу, як українські музеї стають більш актуальними та партнерськими відносно громад. Я з великою надією вітаю зусилля, що об'єднують віддані своїй справі українські музеї", – вважає представник Міжнародної коаліції місць сумління та пам'яті Лінда Норріс.

На прес-конференції буде озвучено основні виклики у сфері національної пам'яті, зокрема у репрезентації Великого терору, Голодомору, Другої світової війни, Голокосту й інших злочинів окупаційної влади в Україні, а також драматичних подій сучасності, як Революції Гідності та російсько-українська війна.


У заході візьмуть участь:

Лінда Норріс – музейна експертка, керівник програм Міжнародної коаліції місць сумління (США)

Іван Ковальчук – генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні

Анатолій Подольський – директор Українського центру вивчення історії Голокосту

Олеся Стасюк – генеральна директорка Національного музею "Меморіал жертв Голодомору"

Катерина Чуєва – президентка Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв, генеральна директорка Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків.

Анна Олійник – директорка Центру досліджень визвольного руху

Ігор Кулик – директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті

Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного музею Революції Гідності, член Комітету ІКОМ зі збереження культурної спадщини в надзвичайних умовах.


Час: 18 травня, вівторок, 11:00


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Будинок профспілок, майдан Незалежності, 18/2, Київ, стрім на сайті maidanmuseum.org


Захід буде проходити з дотриманням карантинних вимог

Створення Української коаліції пам'яті зініційовано Національним музеєм Революції Гідності. Він став першим українським членом Міжнародної коаліції місць сумління (International Coalition of Sites of Conscience), яка має понад 200 членів у 55 країнах світу.


Акредитація
за телефонами 0963934566, 0442225014, або на пошту пресслужби Національного музею Революції Гідності press@maidanmuseum.org.


Зважаючи на карантинні вимоги, кількість присутніх – обмежена.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.