Українці можуть знайти репресованих родичів за допомогою освітніх відео

У п’ятницю 14 травня Архів національної пам’яті презентував п’ять відеороликів, які навчають українців самостійно шукати інформацію про репресованих. Захід було приурочено до Дня пам’яті жертв політичних репресій.

Про це "Історичній правді" повідомили у прес службі Архіву.

Світлина ілюстративна
Світлина ілюстративна

Хто саме вважається репресованим? Це ті, хто були розстріляні, розкуркулені, депортовані, переселені, вислані у табори чи на спецпоселення, через активну громадянську позицію були відправлені у тюрми та колонії. Всі ті, в кого комуністична репресивна машина забрала майно, коханих та близьких людей, нормальне життя і віру в справедливість.

П'ять відеороликів можна переглянути на офіційній Youtube-сторінці Архіву національної пам'яті.

У першому відео "Що таке Архів національної пам'яті" директор Ігор Кулик розповідає про установу та 4 мільйони документів періоду СРСР, які у ній зберігатимуться. Також можна побачити приміщення Архіву на вулиці Пухівській, 7 у Києві та дізнатися чому реконструкція будівлі стоїть на паузі з квітня 2020 року.

У другому відео "З чого почати пошук документів про репресованих родичів" наводиться перелік основних онлайн-баз даних, в яких кожен охочий може вільно шукати інформацію про постраждалого від репресій предка.

У третьому відео "В яких архівах шукати інформацію про репресованого родича" надається перелік архівів, в яких можна знайти архівну слідчу справу чи справу на ув'язненого родича.

У четвертому відео "Як написати заяву в архів" розповідається про те, яку обов'язкову інформацію треба вказати при зверненні в архів, чи потрібно доводити родинний зв'язок, щоб отримати архівну справу на репресованого і як довго архіви відповідають на звернення.

У п'ятому відео "Як працює Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих при Архіві національної пам'яті" йдеться про те, як працює сервіс з пошуку інформації про репресованих при ГДА УІНП, у який безкоштовно можуть звернутися за допомогою всі охочі. Також у відео емоційну історію своєї сім'ї та успішного пошуку справи на розстріляного у 1937 році прадіда розповідає одна із заявниць Консультаційного центру.

Презентація відео відбулася в "Освіторія ХАБ" (Київ, вулиця Московська, 2) і зібрала кілька десятків гостей, серед яких історики, архівісти, журналісти та люди, які досліджують історії своїх родин.

Партнерами заходу стали "Освіторія хаб" та Український інститут національної пам'яті.

Створили відео на замовлення Архіву національної пам'яті "Divaki production".

Архів національної пам'яті надає дозвіл на вільне поширення та завантаження освітніх відео, а також завжди готовий до співпраці із закладами освіти, культури, медіа та всіма, хто зацікавлений у дослідженні теми радянських репресій.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.