Українці можуть знайти репресованих родичів за допомогою освітніх відео

У п’ятницю 14 травня Архів національної пам’яті презентував п’ять відеороликів, які навчають українців самостійно шукати інформацію про репресованих. Захід було приурочено до Дня пам’яті жертв політичних репресій.

Про це "Історичній правді" повідомили у прес службі Архіву.

Світлина ілюстративна
Світлина ілюстративна

Хто саме вважається репресованим? Це ті, хто були розстріляні, розкуркулені, депортовані, переселені, вислані у табори чи на спецпоселення, через активну громадянську позицію були відправлені у тюрми та колонії. Всі ті, в кого комуністична репресивна машина забрала майно, коханих та близьких людей, нормальне життя і віру в справедливість.

П'ять відеороликів можна переглянути на офіційній Youtube-сторінці Архіву національної пам'яті.

У першому відео "Що таке Архів національної пам'яті" директор Ігор Кулик розповідає про установу та 4 мільйони документів періоду СРСР, які у ній зберігатимуться. Також можна побачити приміщення Архіву на вулиці Пухівській, 7 у Києві та дізнатися чому реконструкція будівлі стоїть на паузі з квітня 2020 року.

У другому відео "З чого почати пошук документів про репресованих родичів" наводиться перелік основних онлайн-баз даних, в яких кожен охочий може вільно шукати інформацію про постраждалого від репресій предка.

У третьому відео "В яких архівах шукати інформацію про репресованого родича" надається перелік архівів, в яких можна знайти архівну слідчу справу чи справу на ув'язненого родича.

У четвертому відео "Як написати заяву в архів" розповідається про те, яку обов'язкову інформацію треба вказати при зверненні в архів, чи потрібно доводити родинний зв'язок, щоб отримати архівну справу на репресованого і як довго архіви відповідають на звернення.

У п'ятому відео "Як працює Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих при Архіві національної пам'яті" йдеться про те, як працює сервіс з пошуку інформації про репресованих при ГДА УІНП, у який безкоштовно можуть звернутися за допомогою всі охочі. Також у відео емоційну історію своєї сім'ї та успішного пошуку справи на розстріляного у 1937 році прадіда розповідає одна із заявниць Консультаційного центру.

Презентація відео відбулася в "Освіторія ХАБ" (Київ, вулиця Московська, 2) і зібрала кілька десятків гостей, серед яких історики, архівісти, журналісти та люди, які досліджують історії своїх родин.

Партнерами заходу стали "Освіторія хаб" та Український інститут національної пам'яті.

Створили відео на замовлення Архіву національної пам'яті "Divaki production".

Архів національної пам'яті надає дозвіл на вільне поширення та завантаження освітніх відео, а також завжди готовий до співпраці із закладами освіти, культури, медіа та всіма, хто зацікавлений у дослідженні теми радянських репресій.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.