У Бабиному Яру відкрили символічну синагогу

Символічна синагога є частиною проєкту меморіалізації Бабиного Яру, що його планує здійснити Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр».

У День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, в Києві у Бабиному Яру урочисто відкрили символічну синагогу "Місце для роздумів".

 
укрінформ

Як передає кореспондент Укрінформу, церемонія відкриття відбулася за участю керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, очільника академічної ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", президента французької організації "Яхад-ін Унум" отця Патріка Дебуа, архітектора споруди Мануеля Герца, глави УГКЦ Святослава, головного рабина Києва та України Моше Реувена Асмана.

Символічну синагогу як Місце для роздумів і молитви відкрили біля пам'ятника "Менора". Мистецький об'єкт у вигляді розкладної книжки-панорами спроєктував швейцарський архітектор Мануель Герц, професор Базельського університету.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.