У Бабиному Яру відкрили символічну синагогу

Символічна синагога є частиною проєкту меморіалізації Бабиного Яру, що його планує здійснити Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр».

У День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, в Києві у Бабиному Яру урочисто відкрили символічну синагогу "Місце для роздумів".

 
укрінформ

Як передає кореспондент Укрінформу, церемонія відкриття відбулася за участю керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, очільника академічної ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", президента французької організації "Яхад-ін Унум" отця Патріка Дебуа, архітектора споруди Мануеля Герца, глави УГКЦ Святослава, головного рабина Києва та України Моше Реувена Асмана.

Символічну синагогу як Місце для роздумів і молитви відкрили біля пам'ятника "Менора". Мистецький об'єкт у вигляді розкладної книжки-панорами спроєктував швейцарський архітектор Мануель Герц, професор Базельського університету.

Теми

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.