Винесено вирок за осквернення пам’ятника Бандері

Галицький районний у місті Львові суд виніс вирок одному зі студентів, що облив червоною фарбою пам’ятник Степанові Бандері на початку року

Як повідомляє ZAXID.NET, юнаку призначили чотири роки ув'язнення, однак звільнили від покарання з іспитовим терміном.

 

5 лютого 2021 року двоє юнаків облили червоною фарбою пам'ятник Степанові Бандері у Львові. 11 лютого поліцейські затримали вандалів – студентів віком 19 та 24 роки з Хмельницької області, які навчаються у Львові.

У процесі слідства з'ясувалось, що студентам заплатили по 1000 грн за те, щоб вони облили пам'ятник фарбою. Поліція уже знайшла замовника злочину і проти нього ведеться окреме розслідування. Відомо, що він замовив осквернення пам'ятника Бандері через власну ідеологічну неприязнь. Майнову шкоду від дій вандалів оцінили у 7100 грн.

29 квітня Галицький районний суд розглянув справу щодо одного з двох студентів Володимира Тищук. Хлопець визнав свою провину і підписав угоду з прокурором про визнання винуватості. Згідно з цією угодою, Володимиру Тищуку призначили чотири роки позбавлення волі, але звільнили його від цього покарання з іспитовим терміном два роки. Це означає, що студент перебуватиме на волі, однак упродовж двох років має періодично з'являтися до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання, навчання та роботи.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.