Російські окупанти в Криму на 9 травня роздавали кашу в долоні та кашкети

У Севастополі з нагоди Дня перемоги окупанти провели парад за участю російських військових і старшокласників-юнармійців. Після параду організували польову кухню – кашу роздавали в головні убори та прямо в долоні

Про це повідомляє Крим.Реалії.

 

Цього року працювала одна польова кухня – пригощали гречаною кашею. Як зауважив кореспондент, одноразовий посуд швидко закінчилася. За словами армійських кухарів, пластикових тарілок вистачило "на перші пів години". Охочим накладали кашу в кашкети, поліетиленові пакети, на мобільні телефони, на зірване з сусідніх дерев листя, просто в долоні. За кашею вишикувалася черга в кілька десятків людей.

На парад пускали крізь рамку металодетектора. За інформацією кореспондента, цього року першими в парадній ході йшли юні барабанщики з кадетського училища. За ними – три стройових формування військових і старшокласники з російської організації "Юнармія".

Завершувала урочисту ходу колона військової техніки – танк Т-34, броньовані машини, зенітні комплекси, системи залпового вогню, артилерія. Танки дійшли до кінця проспекту Нахімова, де їх повантажили на спецтранспорт. Ходи ветеранів цьогоріч не було.

Після параду глядачі розійшлися прилеглими вулицями і набережними. Деякі тримали в руках приготовані для "Безсмертного полку" портрети родичів, які воювали, але самої ходи не було, її вирішили проводити цього року в онлайн-режимі через пандемію коронавірусу.

В акваторії бухти кільватерним ладом пройшли вітрильник "Херсонес" і кілька кораблів. Хода мала назву "Ескадра пам'яті". На набережній Корнілова жителі розважалися змаганням "хто втече від хвилі".

У Міноборони Росії повідомляли раніше, що проведуть 9 травня паради в трьох містах Криму. Через заходи, присвячені Дню перемоги, в кримських містах влада попередила про транспортні обмеження, повідомлялося про перекриття рейду в Севастополі.

Сьогодні відбулися російські військові паради також в Сімферополі та Керчі, а в селищі Леніно на сході Криму до 9 травня військові вперше влаштували огляд техніки російської армії.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.