Оголошено конкурс відеосюжетів «Свідки історії: Депортація німців з України»

До 80-ї річниці від дня депортації німців з України Всеукраїнське об’єднання «Німецька молодь в Україні» у співпраці з Радою німців України оголошують конкурс відеосюжетів на тему «Свідки історії: Депортація німців з України»

Всеукраїнське об'єднання "Німецька молодь в Україні" у співпраці з Радою німців України оголосили конкурс відеосюжетів на тему "Свідки історії: Депортація німців з України".

Проект проводиться з ініціативи Ради німців України за фінансової підтримки Федерального міністерства внутрішніх справ, будівництва і комплексного територіального розвитку Німеччини через Благодійний Фонд "Товариство Розвитку".

 

Вимоги до відеоробіт:

  • якісне відео, зняте на мобільний телефон, фотоапарат, веб-камеру;
  • горизонтальна зйомка;
  • гарне освітлення;
  • обов'язково хороша якість звуку.

Формат відеоробіт:

  • інтерв'ю зі свідками депортації;
  • відео обов'язково має містити прізвище, ім'я та рік народження респондента;
  • тривалість сюжету не обмежена;
  • використання фото з особистих архівів вітається.

Роботи на участь у конкурсі приймаються до 16.05.2021 на електронну пошту info@deutsche.in.ua з темою листа: Відеосюжет "Депортовані".

Список рекомендованих питань для інтерв'ю ви можете знайти за наступним посиланням. Це далеко не повний список. Якщо ви захочете поставити ще якісь уточнюючі питання – ставте!

Важливо, що такі відео - це одна з небагатьох можливостей зберегти пам'ять для майбутніх поколінь. Тому ставте більше питань і не нехтуйте якістю відеозйомки.

За всіма питаннями прохання звертатись до організаторів проекту.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.