Оголошено конкурс відеосюжетів «Свідки історії: Депортація німців з України»

До 80-ї річниці від дня депортації німців з України Всеукраїнське об’єднання «Німецька молодь в Україні» у співпраці з Радою німців України оголошують конкурс відеосюжетів на тему «Свідки історії: Депортація німців з України»

Всеукраїнське об'єднання "Німецька молодь в Україні" у співпраці з Радою німців України оголосили конкурс відеосюжетів на тему "Свідки історії: Депортація німців з України".

Проект проводиться з ініціативи Ради німців України за фінансової підтримки Федерального міністерства внутрішніх справ, будівництва і комплексного територіального розвитку Німеччини через Благодійний Фонд "Товариство Розвитку".

 

Вимоги до відеоробіт:

  • якісне відео, зняте на мобільний телефон, фотоапарат, веб-камеру;
  • горизонтальна зйомка;
  • гарне освітлення;
  • обов'язково хороша якість звуку.

Формат відеоробіт:

  • інтерв'ю зі свідками депортації;
  • відео обов'язково має містити прізвище, ім'я та рік народження респондента;
  • тривалість сюжету не обмежена;
  • використання фото з особистих архівів вітається.

Роботи на участь у конкурсі приймаються до 16.05.2021 на електронну пошту info@deutsche.in.ua з темою листа: Відеосюжет "Депортовані".

Список рекомендованих питань для інтерв'ю ви можете знайти за наступним посиланням. Це далеко не повний список. Якщо ви захочете поставити ще якісь уточнюючі питання – ставте!

Важливо, що такі відео - це одна з небагатьох можливостей зберегти пам'ять для майбутніх поколінь. Тому ставте більше питань і не нехтуйте якістю відеозйомки.

За всіма питаннями прохання звертатись до організаторів проекту.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.