На Київщині віднайдено могилу козака Армії УНР

На кладовищі села Жорнівка Боярської територіальної громади виявлено могилу козака полку імені Івана Мазепи Армії УНР Павла Гапченка

Про це повідомив історик Андрій Ковальов.

Деякий час тому дослідник віднайшов в архіві анкету козака кінного полку імені Івана Мазепи 2-ої Волинської дивізії Армії УНР Павла Гапченка з Жорнівки на Київщині. Павло Гапченко зголосився до Армії УНР у 1919 року і боровся за незалежність України, аж до відходу українського війська на захід. У 1921 році був інтернований і потрапив до табору Каліш. Наприкінці 1922 року повернувся до рідної Жорнівки, зайнятої російсько-більшовицькими військами.
На диво, Гапченко не був знищений більшовиками. Працював лісником. Помер кінний мазепинець у рідному селі у 1965 році. У Жорнівці збереглася не лише могила, а й хата кінного мазепинця.
 
 

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.