Слуги народу просувають російський проєкт меморіалу в Бабиному Яру

Триває боротьба між прихильниками українського державного та російського приватного проєктів меморіалізації Бабиного Яру

У Верховній Раді України триває боротьба між прихильниками українського державного та російського приватного проєктів меморіалізації Бабиного Яру. Вісім членів Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики - членів фракції "Слуга народу", включно з головою Комітету Микитою Потураєвим, - внесли альтернативний проєкт постанови Верховної Ради з цього питання.

 

Небезпека завуальована у таких словах: "1. Вважати неприпустимою у правовій державі політику монополізації у будь-якій формі доступу до вивчення, дослідження та вшанування трагічних подій Бабиного Яру та Голокосту та/або запровадження будь-яких заборон чи обмежень щодо створення та використання музеїв, комплексів та меморіалів, присвячених цим подіям за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, громадянства, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, формою права власності суб'єктів".

У цьому проєкті взагалі не згадано про наявність Концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру, розробленої українськими науковцями на замовлення уряду. Натомість передбачено різноманітні кроки для полегшення приватизації Бабиного Яру російською компанією - Меморіальним центром Голокосту "Бабин Яр".

З текстом цього проросійського документу можна ознайомитися на сайті парламенту.

Натомість на підтримку проєкту Постанови Верховної Ради, що передбачає втілення української державної Концепції, вже висловилися: Ініціативна група "Першого грудня"Коаліція Реанімаційного пакету реформ, Члени Робочої групи з розробки концепції меморіалізації Бабиного Яру при Інституті історії України НАНУ, звернення яких ми публікували сьогодні.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.