Слуги народу просувають російський проєкт меморіалу в Бабиному Яру

Триває боротьба між прихильниками українського державного та російського приватного проєктів меморіалізації Бабиного Яру

У Верховній Раді України триває боротьба між прихильниками українського державного та російського приватного проєктів меморіалізації Бабиного Яру. Вісім членів Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики - членів фракції "Слуга народу", включно з головою Комітету Микитою Потураєвим, - внесли альтернативний проєкт постанови Верховної Ради з цього питання.

 

Небезпека завуальована у таких словах: "1. Вважати неприпустимою у правовій державі політику монополізації у будь-якій формі доступу до вивчення, дослідження та вшанування трагічних подій Бабиного Яру та Голокосту та/або запровадження будь-яких заборон чи обмежень щодо створення та використання музеїв, комплексів та меморіалів, присвячених цим подіям за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, громадянства, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, формою права власності суб'єктів".

У цьому проєкті взагалі не згадано про наявність Концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру, розробленої українськими науковцями на замовлення уряду. Натомість передбачено різноманітні кроки для полегшення приватизації Бабиного Яру російською компанією - Меморіальним центром Голокосту "Бабин Яр".

З текстом цього проросійського документу можна ознайомитися на сайті парламенту.

Натомість на підтримку проєкту Постанови Верховної Ради, що передбачає втілення української державної Концепції, вже висловилися: Ініціативна група "Першого грудня"Коаліція Реанімаційного пакету реформ, Члени Робочої групи з розробки концепції меморіалізації Бабиного Яру при Інституті історії України НАНУ, звернення яких ми публікували сьогодні.

Теми

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.