У Прип'яті відкривають виставку чорнобильської техніки

У Прип'яті до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи 26 квітня відкриють виставку техніки, яку залучали до ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів.

На виставці просто неба будуть представлені 20 експонатів.

 

До ліквідації наслідків Чорнобильської аварії долучалось багато різної за призначенням та потужністю техніки. Проте сьогодні відносно цілими та чистими залишились одиниці, адже всю заражену радіоактивним випромінюванням техніку відправляли в могильник відходів чи відстійник, ідеться в повідомленні.

Фахівці Державного агентства України з управління зоною відчуження доклали багато зусиль, щоб втілити у життя цей проєкт. Спеціальну техніку доставили з майданчиків ЧАЕС, міст Прип'ять та Чорнобиль. Організатори провели дозиметричну перевірку експонатів, аби впевнитися, що рівні опромінення дозволяють проводити екскурсії.

Серед найцікавіших експонатів: установка місцевого провітрювання на базі БелАЗ 7548, яку використовували у дезактивації території зони відчуження; інженерна машина розгородження ІМР-2; розвідувальна хімічна машина "Кашалот"; автомобільна розливна станція АРС-14.

Такі станції допомагали проводити дезактивацію техніки, що прибувала до пунктів спеціальної обробки з Чорнобильської АЕС. Також вони обробляли місцевість, заражену радіонуклідами, та іншу техніку, що працювала в період ліквідації наслідків аварії та пізніше.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.