Словенія відновила меморіал воїнам 20-го Станіславського піхотного полку

Цей пам’ятник встановила самі українські воїни 20-го Станіславського полку у 1917 році у лісі Пановець

У четвер, 22 квітня, посол України в Словенії Михайло Бродович здійснив регіональну поїздку до Муніципалітету Нова Горіца, щоб відвідати реконструйований пам'ятник українським воїнам 20-го Станіславського піхотного полку, які воювали на території сучасної Словенії в роки Першої світової війни.

Про це повідомляє пресслужба посольства України в Республіці Словенія.

 

Цей пам'ятник встановила самі українські воїни 20-го Станіславського полку у 1917 році у лісі Пановець. Посол обговорив протокольні елементи офіційного відкриття пам'ятника та можливі заходи урочистого характеру з віцемером міста Нова Горіца Сімоном Рошічем, представником муніципалітету Андреєм Компарою та істориком-науковцем, представником фірми-виконавця Сашо Радовановічем.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.