Державна архівна служба України створила онлайн-виставку “Чорнобиль: 35 років пам’яті”

В експозиції представлені документальні фото із Зони відчуження, офіційні листи, протоколи засідань КПРС, звіти й доповідні членів партії та керівництва Чорнобильської АЕС після аварії; світлини, анкети, посвідчення ліквідаторів аварії, а також листи і телеграми людей, які пропонували свою допомогу постраждалим від катастрофи

 

"Комплекс документів, пов'язаних з аварією на Чорнобильській АЕС всебічно відбиває причини, перебіг та наслідки найбільшої техногенної катастрофи ХХ століття, яка стала жорстоким випробуванням не лише для України. Тоталітарна радянська система приховувала правду про цю трагедію, документи про неї мали різні грифи секретності.

В незалежній Україні ці грифи знято, документи доступні для дослідження та частково опубліковані, а 30 жовтня 2017 року українська номінація "Документальна спадщина, пов'язана з аварією на Чорнобильській АЕС" була включена до Міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО "Пам'ять світу".

Мета Державної архівної служби України заради пам'яті та майбутніх поколінь донести до світової спільноти правду про Чорнобильську катастрофу, про небезпеку радіації та людський фактор, який відіграв не останню роль в спричинені трагедії та ліквідації її наслідків, створити електронний ресурс, доступний для дослідників в інтернеті", - розповів Голова Укрдержархіву Анатолій Хромов.


До виставки увійшли документи з державних архівів Київської та Житомирської областей, Центрального державного архіву громадських об'єднань України та Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного. Онлайн-експозиція доступна на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної архівної служби України.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.