«Скіфське золото»: суд в Амстердамі оголосить рішення до кінця серпня

Апеляційний суд Амстердама у найближчі місяці, до кінця серпня цього року оголосить рішення у справі про експонати виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», відомих як «скіфське золото», які перед окупацією Криму Росією демонструвалися в музеї Нідерландів.

Про це повідомив заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін, який виступав у суді від української сторони, передає Радіо Свобода.

 

"Під час своїх виступів члени української делегації наголошували на тому, що йдеться не лише про історичні артефакти, це про світовий порядок і систему міжнародного права.

Ми побачили чергові спроби Росії руйнувати міжнародне право гібридними методами, у хід йшла відверта брехня (про без 5-хвилинне міжнародне визнання "республіки Крим"), посилання на неіснуючі закони, на кшталт радянських, "сльози кримських дітей, які хочуть скоріше побачити золото у себе вдома" і тд. Була навіть окрема подяка "царю батюшці" за заснування музеїв у Криму", – написав Єнін

За його словами, "фантомні керівники" так званих кримських музеїв "не можуть відповісти на елементарне питання – вони представляють Україну (власника цінностей) чи державу-окупанта?".

"Але злодій, що викрав річ не стає її власником! Ми закликали нідерландське правосуддя не допустити порушення Конвенції ЮНЕСКО 1970 року шляхом передачі культурної спадщини України державі-агресору!

Час довести, що норми мають значення, правила мають значення, територіальна цілісність теж має значення! Безумовно, навіть позитивне рішення апеляційної інстанції Амстердаму – це ще не фінальна крапка! РФ буде максимально затягувати процес, як і в десятках інших міжнародних судах та арбітражах", – заявив Єнін.

При цьому він висловив сподівання, що Росії "це сильно не допоможе". "Рано чи пізно злодію доведеться платити по рахунках", – написав заступник міністра закордонних справ України.


Нагадуємо, що 22 квітня Апеляційний суд Амстердама продовжив слухання у справі про експонати виставки "Крим – золотий острів у Чорному морі", відомих як "скіфське золото", які перед окупацією Росією Криму демонструвалися у Нідерландах в музеї Алларда Пірсона.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.