На ВДНГ покажуть виставку, де можна буде віртуально потрапити до Чорнобиля

До 35-х роковин Чорнобильської катастрофи у павільйоні ВДНГ відкриють виставку «Чорнобиль. Подорож».

Про це повідомляє пресслужба МКІП.

 

"Мультимедійна виставка "Чорнобиль. Подорож" складається із 7 смислових блоків — від світового контексту карколомного 1986 року до розповіді про саму аварію, від історій людей, долі яких нерозривно пов'язані з подіями 26 квітня 1986-го, до діалогу щодо подальшої долі Чорнобиля, його майбутнього", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що відвідувачі зможуть побачити у павільйоні ВДНГ №1 архівні світлини та відеоматеріали, роботи світових митців, а також знаменитої української художниці Марії Примаченко, що присвячені Чорнобилю.

Гості виставки зможуть віртуально потрапити до Чорнобиля й дослідити його завдяки сучасним VR-технологіям, подивитися, як четвертий енергоблок накривали "Новим сучасним конфайнментом", і як життя поступово, крок за кроком повертається до зони відчуження. Завершує проєкт відео зіркової групи Pink Floyd Marooned, зняте в Прип'яті.

На виставці можна буде дізнатися історії очевидців аварії та людей, чиї долі нерозривно з нею пов'язані, а також записати свої спогади, думки та переживання у відео- або аудіоформаті. Після завершення проєкту його контент буде викладено на цифрову платформу, яка продовжить збирати пам'ять та рефлексії про чорнобильську аварію.

Як повідомляється, 26 квітня відбудеться попереднє відкриття виставки для генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі, президента та преси.

Для відвідувачів виставка "Чорнобиль. Подорож" буде відкрита після скасування жорсткого карантину. Вхід на виставку безкоштовний з дотриманням усіх заходів безпеки, рекомендованих МОЗ.

Проєкт створений з ініціативи Офісу Президента Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України разом із ДАЗВ за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики. Концепцію та реалізацію проєкту довірили агенції Gres Todorchuk, куратором став Павло Гудімов, архітектором – Слава Балбек, науковим керівником – Олег Насвіт.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.