Науковий центр Гарвардського університету презентує дослідження про Чорнобиль

Український науковий центр Гарвардського університету презентує 28 квітня своє дослідження, присвячене темі Чорнобиля.

Про це повідомив його директор, професор Гарвардського університету Сергій Плохій під час онлайн-форуму "Зона (не)відчуження", присвяченого темі перезавантаження пам'яті про Чорнобиль, передає кореспондент Укрінформу.

 

"28 квітня, зразу після Чорнобильської річниці, ми зробимо презентацію нашого нового модуля про Чорнобиль. Як усі наші модулі, він не міг би існувати без співпраці з колегами і партнерами в Україні.

Те, що ми намагаємося робити – це продовжувати роботу, яку почала компанія "Інтелектуальні системи – ГЕО", яка створила перший інтерактивний атлас Чорнобиля, зосередившись на забрудненні української території.

Ми намагаємося піти далі, базуючись на цьому атласі, і подивитися на вплив Чорнобиля на суспільні процеси, на економіку, на демографію, народжуваність, смертність, хвороби тощо", - сказав Плохій.

За його словами, Український науковий центр у своєму дослідженні про Чорнобиль запропонує "те, що вже робив з атласом Голодомору, з атласом сучасної України, війни, біженців".

"У нас є саме такий досвід цифрової гуманістики – те, що називається екологічна географія. Зокрема, ми будемо говорити про тему, яку в Україні не порушують з 1991 року, - про те, що помітну частину переселенців із зон відселення було переселено на забруднені території, де для них були побудовані будинки. Переселення було, умовно кажучи, з першої зони в четверту зону.

Ми хочемо подивитися, що там відбувається порівняно з тими, хто був переселений у чисті райони, наскільки Чорнобиль вплинув на демографічні процеси. Це питання, які ми перед собою ставимо, ми сподіваємося, що нам вдасться вивести Чорнобиль за межі тільки історизації", - зауважив Плохій.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.