АНОНС: Обговорення книжки Симона Аттіліо Беллецца «Берег очікувань. Культурологічне дослідження шістдесятників»

У Канадському Інституту Українських Студій відбудеться обговорення нового дослідження про українських шістидесятників за участю його автора, італійського дослідника Сімоне Беллецци.

Про це "Історичній правді" повідомили організатори.

 

Українське шістдесятництво вже давно й міцно увійшло в національний "пантеон", як синонім українського національного відродження після смерті Сталіна, захисту національної культури, а також, як приклад протиставлення творчої інтелігенції тоталітарній системі.

Цьому феномену присвячено багато спогадів, книжок і статей. Цілковиту нову перспективу пропонує книжка італійського дослідника Симона Аттіліо Беллецца "Берег очікувань. Культурологічне дослідження шістдесятників".

Вона вийшла в 2019 році, а у 2020 р. одержала Книжкову премію Омеляна Пріцака, заснованою Асоціацією славістичних, східноєвропейських та євразійських студій разом з Українським дослідним інститутом Гарвардського університету (США).

"Книжка Белецци має характер культурної історії. Вона не аналізує не тільки політичні аспекти шістидесятництва – значно більше уваги приділено поезії, музиці, кінематографу, літературі, громадсько-мистецьким організаціям.

У цьому сенсі, праця схожа з монографією Мирослава Шкандрія, який аналізує український інтегральний націоналізм не лише на підставі політичних текстів, а значною мірою саме через призму літературної творчості націоналістичних письменників та поетів" - пише про книжку аспірант УКУ Ілля Челодум.


Час: 23 квітня, п'ятниця


Місце: Канадський Інститут Українських Студій. Для участі в обговоренні можна зареєструватися тут.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.