АНОНС: Обговорення книжки Симона Аттіліо Беллецца «Берег очікувань. Культурологічне дослідження шістдесятників»

У Канадському Інституту Українських Студій відбудеться обговорення нового дослідження про українських шістидесятників за участю його автора, італійського дослідника Сімоне Беллецци.

Про це "Історичній правді" повідомили організатори.

 

Українське шістдесятництво вже давно й міцно увійшло в національний "пантеон", як синонім українського національного відродження після смерті Сталіна, захисту національної культури, а також, як приклад протиставлення творчої інтелігенції тоталітарній системі.

Цьому феномену присвячено багато спогадів, книжок і статей. Цілковиту нову перспективу пропонує книжка італійського дослідника Симона Аттіліо Беллецца "Берег очікувань. Культурологічне дослідження шістдесятників".

Вона вийшла в 2019 році, а у 2020 р. одержала Книжкову премію Омеляна Пріцака, заснованою Асоціацією славістичних, східноєвропейських та євразійських студій разом з Українським дослідним інститутом Гарвардського університету (США).

"Книжка Белецци має характер культурної історії. Вона не аналізує не тільки політичні аспекти шістидесятництва – значно більше уваги приділено поезії, музиці, кінематографу, літературі, громадсько-мистецьким організаціям.

У цьому сенсі, праця схожа з монографією Мирослава Шкандрія, який аналізує український інтегральний націоналізм не лише на підставі політичних текстів, а значною мірою саме через призму літературної творчості націоналістичних письменників та поетів" - пише про книжку аспірант УКУ Ілля Челодум.


Час: 23 квітня, п'ятниця


Місце: Канадський Інститут Українських Студій. Для участі в обговоренні можна зареєструватися тут.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.