В Аккерманській фортеці бізнесмен облаштував каналізацію, яка може пошкодити пам'ятку

На території Цивільного двору Аккерманської фортеці, включеної півтора роки тому в Попередній список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, виявлені факти порушення законодавства України про охорону об'єктів культурної спадщини.

Про це повідомив одеський історик-дослідник Андрій Красножон на своїй сторінці у Фейсбуці.

 

"У ході огляду території Аккерманської фортеці виявлено кричущі факти порушення закону України про охорону пам'яток, які підпадають під дію ч. 3 ст. 298 (умисне руйнування пам'ятки археології) Кримінального кодексу України", - зазначив доктор історичних наук Красножон.

За його словами, зокрема, виявлена самовільно облаштована каналізація, яка може загрожувати безпеці археологічного об'єкту.

"На території Цивільного двору від прибудованого до стіни другої половини 15 століття орендарем кіоску відведено самовільний стік каналізаційних вод у стічну яму, яка ним же й розкопана, без будь-яких, звичайно, погоджень (які в цьому випадку не були можливі навіть теоретично)", - уточнив учений.

Готую депутатський запит у відповідні органи, підсумував депутат Одеської облради Красножон.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.