В Аккерманській фортеці бізнесмен облаштував каналізацію, яка може пошкодити пам'ятку

На території Цивільного двору Аккерманської фортеці, включеної півтора роки тому в Попередній список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, виявлені факти порушення законодавства України про охорону об'єктів культурної спадщини.

Про це повідомив одеський історик-дослідник Андрій Красножон на своїй сторінці у Фейсбуці.

 

"У ході огляду території Аккерманської фортеці виявлено кричущі факти порушення закону України про охорону пам'яток, які підпадають під дію ч. 3 ст. 298 (умисне руйнування пам'ятки археології) Кримінального кодексу України", - зазначив доктор історичних наук Красножон.

За його словами, зокрема, виявлена самовільно облаштована каналізація, яка може загрожувати безпеці археологічного об'єкту.

"На території Цивільного двору від прибудованого до стіни другої половини 15 століття орендарем кіоску відведено самовільний стік каналізаційних вод у стічну яму, яка ним же й розкопана, без будь-яких, звичайно, погоджень (які в цьому випадку не були можливі навіть теоретично)", - уточнив учений.

Готую депутатський запит у відповідні органи, підсумував депутат Одеської облради Красножон.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.