Виставка, конференція і не тільки: що готує МКІП до 35-х роковин «Чорнобиля»

Міністерство культури та інформаційної політики готує заходи до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи.

Про це йшлося під час засідання Організаційного комітету, повідомляє пресслужба МКІП.

 

"Чорнобиль — набагато більше, ніж просто катастрофа. Ми маємо переосмислити його вплив на Україну. Адже трагедія незабаром стала темою для дискусій щодо прав людини, прав громадян, демократії та збереження природи.

Після 26 квітня 1986 року світ розділився на "до" і "після". Сподіваємось, що план заходів з відзначення 35-ї річниці допоможе досягти нашої майбутньої мети — підняти питання важливості меморіалізації Чорнобилю. А також внесення Зони Відчуження до світової спадщини ЮНЕСКО, що надасть можливість продемонструвати всьому світу вагу цієї спадщини та зберегти її для майбутніх поколінь", - сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Під час засідання Ткаченко повідомив про заходи, які готує МКІП до 35-ї річниці Чорнобильської трагедії.

Зокрема, триває підготовка Всеукраїнської конференції "Критерії видатної універсальної цінності для номінування Чорнобильської зони до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО", яку планують провести у травні 2021 року.

У рамках Міждисциплінарного форуму "Зона (не) відчуження" Міністерством підготовлена комплексна концепція комеморації Чорнобильської зони, яка має бути презентована та обговорена на онлайн-форумі 21-23 квітня.

Також, за словами Ткаченка, МКІП пропонує включити загоризонтну радіолокаційну станцію "Дуга" до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією національного значення. Планується, що таке рішення буде прийнято урядом вже найближчим часом.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.