На сході Туреччини знайшли римську дорогу, якій близько 2000 років

Під час археологічних розкопок у стародавньому місті Аміда Хейюк, що на території сучасного міста Діярбакир, на південному сході Туреччини, було виявлено стародавню римську дорогу віком приблизно дві тисячі років.

Про це повідомляє видання Haber Turk.

 

"Дуже цікаві знахідки продовжуємо виявляти під час розкопок. Знайдено частину вулиці та збережену структуру дороги того періоду. Після завершення розкопок буде також відкрито Тріумфальну арку", - повідомили археологи.

Професор Ірфан Їлдиз вважає, що роботи триватимуть близько року й наступного року вони вже будуть відкриті для туристів. Науковець зауважив, що дорога гарно збереглася та є яскравим прикладом будівництва мощених доріг римського періоду. Під час розкопок науковці очікують виявити велику кількість історичних артефактів.

Завдяки відкриттю дороги в стародавньому місті Аміда Хейюк буде відкрито кілька нових пішохідних маршрутів для ознайомлення з різними пам'ятками історії та стародавньої архітектури.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.