Полтавця, який хотів продати археологічні знахідки, засудили на 3 роки

37-річний житель Полтави намагався продати колекцію скіфських наконечників до Російської Федерації. За це Октябрський райсуд обласного центру засудив чоловіка до 3 років позбавлення волі.

Про це повідомляє Суспільне.

 

На одному із сайтів полтавець розмістив оголошення про продаж скіфських наконечників для стріл. Всього 53 предмети. Покупця він знайшов у Російській Федерації та отримав від нього переказ на суму більше чотирьох тисяч рублів. У відділенні поштового зв'язку на посилці чоловік вказав неправдиві відомості, а саме що у коробці − сувенір.

Поштове відправлення затримали співробітники Управління Служби безпеки України у Полтавській області. А судова експертиза визначила, що вилучені предмети − це археологічна колекція скіфських наконечників для стріл, датовані VII ст. до Р.Х. – IV ст. після Р.Х. І вони належать до культурних цінностей, які не можна пересилати.

Октябрський районний суд засудив чоловіка до 3 років позбавлення волі за закінчений замах на вчинення контрабанди.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.