Активісти на Прикарпатті рятують храм, де творив Пінзель

У місті Городенка на Прикарпатті активісти своїми силами рятують від руйнації храм Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, якому понад 250 років. Для цього створили «Проєкт 1743».

Про це кореспондентові Укрінформу розповів один із ініціаторів "Проєкту 1743" Назар Куцик.

 

"Цей храм – пам'ятка національного значення, і поки вона не обвалилась, її треба рятувати. Будівля храму замокає близько 15 років... Ми прийшли, побачили, що костел занепадає, і вирішили його рятувати", – розповів Куцик.

Він наголосив, що активісти не займаються реставрацією, а роблять консервацію і дослідження, водночас постійно радячись із архітекторами і реставраторами, щоб не зашкодити будівлі.

За його словами, щодня у храмі працюють не менше десятка людей на громадських засадах. Усі вони – парафіяни храму. Торік активістам виділили кошти з міського бюджету. Цього року кошти громади поки є лише на папері, але вже вдалося перекрити 580 кв. м даху, відремонтувати водовідведення та врятувати елементи храму від гниття та ржавіння.

"Цей костел – одна з перших робіт Пінзеля. Коли ми пересівали сміття, то знайшли фрагменти ангелів, які були окрасою храму, і їх походження треба досліджувати. Ще до появи костелу на цьому місці стояла дерев'яна церква, яку будував Потоцький. Ми допускаємо, що свічники, які ми знайшли нещодавно, стояли ще в тому храмі", – зазначив Куцик.

Він додав, що до храму нещодавно навідались реставратори, щоб дослідити фрески на стінах. Фахова експертиза має дати відповідь, коли і ким вони були зроблені та як їх можна відновити.

Проте для відновлення пам'ятки необхідні кошти. Тож активісти будуть раді будь-якій пожертві.


Церква Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці та Монастирська Резиденція колишній костел Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії — пам'ятка архітектури національного значення XVIII століття у стилі пізнього бароко в місті Городенка Івано-Франківської області.

Костел споруджено у 1743-1769 роках на замовлення Миколи Василя Потоцького за проєктом архітектора Бернарда Меретина у співпраці з "галицьким Мікеланджело" — скульптором Йоганом Георгом Пінзелем. Костел прикрашало п'ять вівтарів і близько 30 скульптур роботи митця. Споруда вважається першою спільною роботою двох митців і однією з найцінніших пізньобарокових пам'яток на території колишньої Речі Посполитої. До комплексу входять також корпус монастирських келій та колона зі статуєю Пречистої Діви Марії.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.