АНОНС: Лекція "Радянські військовополонені. Чому ми так мало про них знаємо?"

Чому важливо говорити про жертв війни, а не лише про її героїв? Відповідь на це питання буде представлена на прикладі історії нацистських таборів для радянських військовополонених на території Волині, біографій полонених червоноармійців, їх правового й соціального статусу в роки Другої світової війни та у повоєнний час.

Про це повідомляє громадська організація "Мнемоніка".

 

Доки існував Радянський Союз ці чоловіки й жінки жили з тавром "зрадника батьківщини" і до 1993 року перебували на обліку КҐБ. Нині, коли відбулася реабілітація цих жертв нацизму, відкрилися архіви, багато питань все одно залишаються без відповіді й потребують сумлінної роботи науковців.

Що відбувалося за колючим дротом шталагів? Де поховані загиблі в'язні? Скільки серед полонених червоноармійців було українців?


Лекторка: Тетяна Пастушенко – кандидатка історичних наук та співробітниця інституту історії України НАН України – займається студіями пам'яті та усноісторичними дослідженнями. Царина її наукових інтересів – Друга світова війна, а саме: проблеми нацистського окупаційного режиму, долі радянських військовополонених, в'язнів нацистських концтаборів та цивільного населення України у роки війни, а також питання українського острабайтерства в Третьому Райху, діяльність органів НКВД-НКҐБ у роки Другої світової війни та в повоєнний час.


Час: 6 квітня, вівторок, 18.00


Місце: подія відбудеться у форматі зум-конференції з онлайн трансляцією на fb-сторінку ГО "Мнемоніка".


Хто бажає долучитись до конференції – необхідно реєструватись за посиланням.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.