Спецпроект

Зведення синагоги в Бабиному Яру хочуть заборонити через суд

Проти зведення синагоги в Бабиному Яру, яким займається благодійний фонд «Меморіал Голокосту «Бабин Яр», виступила благодійна організація «Міжнародний меморіальний благодійний фонд «Бабин Яр».

Про це повідомляє The Village.

 

Позов щодо заборони будівництва подали до Окружного адмінсуду міста Києва. Відповідач у справі – Мінкульт, який дозволив будівництво. Меморіал "Бабин Яр" зазначений третьою особою.

Наразі суд визначає, чи є правові підстави зупиняти будівництво.

Дивіться також: Навіщо Путіну Бабин Яр?


Нагадуємо,
що у грудні 2020 р. ініціатори російського проєкту меморіального комплексу "Бабин Яр" розпочали розкопки на Кирилівському православному кладовищі та наткнулись там на залишки старих поховань.

Наприкінці січня керівник Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) Максим Яковер показав проєкт майбутньої синагоги, яку побудують поблизу памʼятника "Менора".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.