Археологи поновлять розкопки найбільшого міста трипільців

Розкопки найбільшого трипільського поселення між селами Тальянки і Леґедзине, що входять до Тальнівської громади Черкаської області, планують поновити цього року.

Про це повідомив Укрінформу директор заповідника "Трипільська культура" Владислав Чабанюк.

 

"Минулого року у зв'язку із COVID-19 ми вперше за майже 30 останніх років не копали Трипілля. Плануємо поновити розкопки цього року. Звісно, якщо не відбудеться якось неймовірного розвитку подій і дуже страшного локдауну, бо розкопки потребують грошей і людей", — розповів Чабанюк.

За його словами, у квітні планувалося провести реконструкцію Леґедзинського антибільшовицького повстання 1920 року, але її було скасовано через епідеміологічну ситуацію в країні.

Трипільське поселення між Тальянками і Леґедзиними, що на Черкащині, вважається найбільшим у світі. Його площа — 450 гектарів. Останні кілька років розкопки фінансував англійський лорд Бертран Кост. Експонати, знайдені на розкопках, демонструються в Леґедзинському музеї.

Окрім трипільського протоміста, тут знайдено залишки поселення часів черняхівської культури та скіфські кургани. На одному з них установили пам'ятник радянським прикордонникам Коломийського загону та їхнім собакам, які загинули в 1941 році.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.