В Угорщині на куполі собору знайшли 176-річне послання для нащадків

У Базиліці святого Адальберта, що в угорському місті Естергом, знайшли 176-річну мідну капсулу з документами про будівництво. Знахідку виявили під час реставрації хреста, встановленого на головному куполі базиліки. Вона була всередині.

Дослідники розповіли, що капсула пошкоджена осколками снарядів, адже собор пережив бомбардування під час Другої світової війни. Утім, документи збереглися добре. У них розповідається історія будівництва з 1822 року, а також зазначені імена священнослужителів і назви приходів, повідомляє Reuters.

Капсулу помістили всередину хреста архієпископ Йосип Копачі й головний архітектор Йожеф Хільд ще 1845 року.

"Архієпископ Копачі знав, що не зможе завершити будівництво за життя, тому хотів залишити всередині відбиток пам'яті будівельників і тієї епохи загалом. Людські руки торкалися документів востаннє 176 років тому. Отже, ми відчули зв'язок із часовою капсулою. На жаль, не знайшли в капсулі монет, щоб заплатити реставраторам за роботу", - з гумором зазначив наглядач скарбниці собору Чаба Торок.

Нині в хресті планують помістити нову капсулу часу для майбутніх поколінь.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.