На Львівщині презентували ролик про пам’ятки, які претендують на «Велику реставрацію». ВІДЕО

Департамент архітектури та містобудування Львівської ОДА відзняв цикл серій про архітектурні об’єкти, які цього року запропонували для реставрації в рамках президентської програми «Велике будівництво».

Перше відео презентували 18 квітня, в Міжнародний день пам'яток та визначних місць, про це йдеться у повідомленні департаменту у Фейсбуці.

 
Костел у Комарно

"Це відео – перше з серії про пам'ятки, які Львівщина запропонувала до програми "Велике будівництво" в культурі. Загалом пам'яток – майже 40, а відео має бути до п'яти. На жаль, участь у відборі не означає перемогу, але точно скеровує увагу громад, управлінців, туристів, пам'яткоохоронців і всіх нас – на те, яким багатством ми володіємо і що маємо берегти", - зазначається в повідомленні.

У відеороботі продемонстровані визначні пам'ятки Львівської області, які потребують нагальної реставрації. Зокрема, Лаврівський монастир, костел у Комарно, костел Бенедиктинок, костел Св. Марка у Варяжі, монастир Домініканок у Белзі, які були спорудженні у ХVІІ ст., Вежа Корнякта у Львові, ХVІ ст., Костел всіх святих у Годовиці, 1758 рік.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.