На Львівщині презентували ролик про пам’ятки, які претендують на «Велику реставрацію». ВІДЕО

Департамент архітектури та містобудування Львівської ОДА відзняв цикл серій про архітектурні об’єкти, які цього року запропонували для реставрації в рамках президентської програми «Велике будівництво».

Перше відео презентували 18 квітня, в Міжнародний день пам'яток та визначних місць, про це йдеться у повідомленні департаменту у Фейсбуці.

 
Костел у Комарно

"Це відео – перше з серії про пам'ятки, які Львівщина запропонувала до програми "Велике будівництво" в культурі. Загалом пам'яток – майже 40, а відео має бути до п'яти. На жаль, участь у відборі не означає перемогу, але точно скеровує увагу громад, управлінців, туристів, пам'яткоохоронців і всіх нас – на те, яким багатством ми володіємо і що маємо берегти", - зазначається в повідомленні.

У відеороботі продемонстровані визначні пам'ятки Львівської області, які потребують нагальної реставрації. Зокрема, Лаврівський монастир, костел у Комарно, костел Бенедиктинок, костел Св. Марка у Варяжі, монастир Домініканок у Белзі, які були спорудженні у ХVІІ ст., Вежа Корнякта у Львові, ХVІ ст., Костел всіх святих у Годовиці, 1758 рік.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.