УІНП презентував освітній проєкт «Діалоги про війну»

Український інститут національної пам’яті презентував свій новий освітній проєкт «Діалоги про війну»

Про це розповів під час онлайн-презентації голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Я дякую всім, хто долучився до цього проєкту, в першу чергу Володимиру Жемчугову, який був його ініціатором. Для Українського інституту національної пам'яті дуже важливо створювати популяризаційні історичні, наукові продукти, які допомагають нам пам'ятати важливі речі про те, хто ми є, чому ми тут, на цій землі, чого ми прагнемо, які наші цінності... Ми старалися створити такий проєкт, знайти таку форму, завдяки якій можна розповісти про важливі речі, які варто знати зараз, щоб не бути ошуканими і не постраждати від сусідів. І чесно, але доступно розповісти правду", - зазначив голова УІНП Антон Дробович.

Водночас він додав, що цей проєкт дає нагоду поміркувати про питання, які стосуються оцінки війни, зокрема, "чи нормально, що в ХХІ столітті хтось на когось нападає з якихось варварських мотивів".

"Я сподіваюся, цей проєкт відкриє діалог про війну, причини й наслідки, про мир, про гідність, про права людини і в шкільній аудиторії. Що наш проєкт допоможе вчителям, методистам, вихователям", - сказав Дробович.

Як зазначалося, робота над проєктом розпочалася понад рік тому з ініціативи Героя України, співробітника ДП "Захист інформаційного простору" при Міністерстві культури та інформаційної політики Володимира Жемчугова, який після звільнення з полону проводить активну просвітницьку, національно-патріотичну роботу серед української молоді, – саме він запропонував розробити відеопроєкт для освітян і учнів, який би розкривав сутність війни, зокрема особливості ведення сучасної російсько-української війни.

Теми

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.