МОН змусило видавництво повернути Крим Україні у підручнику історії

Міністерство освіти і науки та Державна наукова установа "Інститут модернізації змісту освіти" змусили видавництво "Грамота" переробити умовну позначку України без Криму у підручниках історії для 9-10 класів.

Про це пише Суспільне, яке отримало відповідь на запит від МОН.

 

Міністерство назвало помилку "прикрою".

"Щодо невідповідного зображення мапи України у позначках інформуємо, що ДНУ "Інститут модернізації змісту освіти" вжито відповідних заходів реагування. На вимогу Інституту видавництво "Грамота" переробило згадану умовну позначку й підготувало заміну електронних варіантів підручників для розміщення в електронній бібліотеці Інституту", — розповіли у МОН.

Видавництво "Грамота" підготувало також відповідну правку для друкованих варіантів підручників. Нові зразки умовних позначень для вклейки будуть надруковані відповідно до накладів підручників 9 і 10 класів і розіслані до департаментів (управлінь) освіти та науки обласних, Київської міської державної адміністрацій для вклейки/заклеювання на відповідних сторінках в обох підручниках у закладах освіти.

"Наші установи завжди відкриті для обговорення й спілкування щодо підготовки навчальної літератури із суспільством, громадськими організаціями, державними установами й готові вчасно інформувати їх щодо подій в освітянському просторі України", — запевнили у МОН.

Нагадаємо, йдеться про підручник "Історія України. Підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти. (Рівень стандарту)" 2018 року  авторства О.Струкевича та підручник для 9 класу того ж автора, виданий у 2017 році. Відсутність Криму на картах помітили лише у 2021 році.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.