МОН змусило видавництво повернути Крим Україні у підручнику історії

Міністерство освіти і науки та Державна наукова установа "Інститут модернізації змісту освіти" змусили видавництво "Грамота" переробити умовну позначку України без Криму у підручниках історії для 9-10 класів.

Про це пише Суспільне, яке отримало відповідь на запит від МОН.

 

Міністерство назвало помилку "прикрою".

"Щодо невідповідного зображення мапи України у позначках інформуємо, що ДНУ "Інститут модернізації змісту освіти" вжито відповідних заходів реагування. На вимогу Інституту видавництво "Грамота" переробило згадану умовну позначку й підготувало заміну електронних варіантів підручників для розміщення в електронній бібліотеці Інституту", — розповіли у МОН.

Видавництво "Грамота" підготувало також відповідну правку для друкованих варіантів підручників. Нові зразки умовних позначень для вклейки будуть надруковані відповідно до накладів підручників 9 і 10 класів і розіслані до департаментів (управлінь) освіти та науки обласних, Київської міської державної адміністрацій для вклейки/заклеювання на відповідних сторінках в обох підручниках у закладах освіти.

"Наші установи завжди відкриті для обговорення й спілкування щодо підготовки навчальної літератури із суспільством, громадськими організаціями, державними установами й готові вчасно інформувати їх щодо подій в освітянському просторі України", — запевнили у МОН.

Нагадаємо, йдеться про підручник "Історія України. Підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти. (Рівень стандарту)" 2018 року  авторства О.Струкевича та підручник для 9 класу того ж автора, виданий у 2017 році. Відсутність Криму на картах помітили лише у 2021 році.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.