У Києві зруйнували старовинний будинок

Прибутковий будинок Уткіна на вулиці Симона Петлюри в Києві, збудований накрикінці ХІХ століття, був демонтований 10-11 квітня

Про це повідомляє Хмарочос.

 
Фото: Вікіпедія

На місці двоповерхового будинку девелоперська компанія Zim Group планує звести 26-поверховий апарт-готель Times на 352 номери.

Коли стало відомо про початок демонтажу, на місце приїхали активісти, які намагалися йому завадити. Як повідомляє ГО "Мапа реновації", руйнування кілька разів призупиняли, коли за викликом з'являлася поліція, але потім продовжували. 

За зверненням громадської організації "Мапа реновації" Шевченківська окружна прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом демонтажу будинку Уткіна. Руйнування будівлі розглядають як самоправство – стаття 356 Кримінального кодексу.

У пресслужбі компанії "Приват", яка є власником будівлі та орендарем ділянки, заявили: "Про будь-яку історичну цінність будівлі ТОВ "Приват", як її власнику, не відомо. Будівля не внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Згадувана у ЗМІ назва "будинок Уткіна" не має під собою жодного документального підґрунтя".

Міністр культури Олександр Ткаченко стверджує, що Мінкульт не давав жодних дозволів на будівництво в історичному ареалі й уже здійснює перевірку. Він також закликав правоохоронні органи провести ретельне розслідування, хто дав дозвіл на знищення історичної будівлі.

"Знесення історичного будинку купця Уткіна в Києві – варварство. Тим більше, що ця будівля, відповідно до історико-архітектурного опорного плану міста, входить в історичний ареал забудови міста", – заявив Ткаченко у своєму телеграм-каналі.

 

Руїни будинку Уткіна. Фото: Семен Широчин

Прибутковий будинок купця Івана Уткіна було збудовано орієнтовно між 1890 та 1905 роками. За оцінкою краєзнавця Антона Короба, будівля перебувала в гарному стані, без ознак аварійності.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.