У Києві зруйнували старовинний будинок

Прибутковий будинок Уткіна на вулиці Симона Петлюри в Києві, збудований накрикінці ХІХ століття, був демонтований 10-11 квітня

Про це повідомляє Хмарочос.

 
Фото: Вікіпедія

На місці двоповерхового будинку девелоперська компанія Zim Group планує звести 26-поверховий апарт-готель Times на 352 номери.

Коли стало відомо про початок демонтажу, на місце приїхали активісти, які намагалися йому завадити. Як повідомляє ГО "Мапа реновації", руйнування кілька разів призупиняли, коли за викликом з'являлася поліція, але потім продовжували. 

За зверненням громадської організації "Мапа реновації" Шевченківська окружна прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом демонтажу будинку Уткіна. Руйнування будівлі розглядають як самоправство – стаття 356 Кримінального кодексу.

У пресслужбі компанії "Приват", яка є власником будівлі та орендарем ділянки, заявили: "Про будь-яку історичну цінність будівлі ТОВ "Приват", як її власнику, не відомо. Будівля не внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Згадувана у ЗМІ назва "будинок Уткіна" не має під собою жодного документального підґрунтя".

Міністр культури Олександр Ткаченко стверджує, що Мінкульт не давав жодних дозволів на будівництво в історичному ареалі й уже здійснює перевірку. Він також закликав правоохоронні органи провести ретельне розслідування, хто дав дозвіл на знищення історичної будівлі.

"Знесення історичного будинку купця Уткіна в Києві – варварство. Тим більше, що ця будівля, відповідно до історико-архітектурного опорного плану міста, входить в історичний ареал забудови міста", – заявив Ткаченко у своєму телеграм-каналі.

 

Руїни будинку Уткіна. Фото: Семен Широчин

Прибутковий будинок купця Івана Уткіна було збудовано орієнтовно між 1890 та 1905 роками. За оцінкою краєзнавця Антона Короба, будівля перебувала в гарному стані, без ознак аварійності.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".