На Тернопільщині провели толоку в замку

30 осіб очищали оборонний рів Залозецького замку

Про це повідомляє Суспільне з посиланням на директора Залозецького краєзнавчого музею Василя Ільчишина.

За його словами, до акції долучились працівники селищної ради, підприємці, місцеві жителі, волонтери Благодійного фонду "Пам'ять і любов", працівники Залозецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату.

"Завдяки злагодженій і дружній команді розчистили Залозецький замок. Сьогоднішня толока вкотре довела на практиці згуртованість і силу співпраці органів місцевого самоврядування, волонтерів, підприємців, жителів селища навколо спільної мети. За один день плідної праці ми значно покращили вигляд ключової пам'ятки Залозецького краю, яка в майбутньому стане туристичною перлиною", – каже Василь Ільчишин.

 

До очищення замку долучилися студенти Тернопільський центр професійно-технічної освіти. Їх із Тернополя привіз голова Благодійного фонду "Пам'ять і любов" Андрій Савчук.

"Хлопці проходять практику на будівництві. Сьогодні вони вирішили допомогти очистити замок, щоб він мав естетичний вигляд. Адже ми маємо зберігати такі пам'ятки, щоб сюди приїжджали на екскурсії. У 2019 році волонтери нашого фонду очищали територію костелу св. Антонія і замок у Залізцях", – розповів Савчук.

"Проводили току всією громадою, щоб збільшити туристичну привабливість містечка. Адже туристична галузь є пріоритетним напрямком розвитку Залозецької громади", – каже голова громади Андрій Нога.

Залозецький замок - фортифікаційна споруда. Зведений у 1516 році Мартином Кам'янецьким. Розташований понад річкою Серет. В часи Першої світової війни Залізці неодноразово опинялись у зоні бойових дій. Російська артилерія перетворила замок на руїну. Частково збереглися північна частина, фрагменти західної стіни на висоту 1 ярусу та склепінчасті підвали, каже Василь Ільчишин.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.