В Україні створили словник для роботи з минулим і колективною пам’яттю

Платформа культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво» започаткувала створення базвого словника понять і термінів українською мовою, які використовуються в роботі з минулим і колективною пам’яттю.

Про це йдеться в повідомленні Читомо.

 

Словник орієнтований на широку авдиторію. Як зазначається, завдання команди – розширити поле для розмови про проблеми пам'яті в Україні. Глосарій буде активно доповнюватись протягом року.

"Дослідження пам'яті – це широке і складне поле, в якому одні й ті самі поняття можуть мати різні назви, збивати з пантелику, ба навіть використовуватися для маніпуляцій. Щоб уникнути непорозумінь, Минуле / Майбутнє / Мистецтво започатковує роботу над глосарієм", – зазначають розробники глосарію.

На сайті проєкту можна ознайомитися, зокрема, з такими визначеннями:

Злочини проти людяності – категорія міжнародних злочинів, що полягають у широкомасштабному або систематичному нападі на будь-яких цивільних осіб з метою проведення політики держави або організації, спрямованої на скоєння такого нападу, або з метою сприяння такій політиці.

Постпам'ять – поняття, запропоноване американською дослідницею Маріанною Гірш (Marianne Hirsch) для позначення того різновиду колективних уявлень про минуле, який формується другим поколінням після катастрофічного досвіду, на "розриві" колективної пам'яті.

Ресентимент – відчуття образи як ядерної частини колективної пам'яті, вибудовування ідентичності в контексті підтримки знання про травматичну подію та необхідності помсти чи відновлення справедливості.

Також словник містить такі терміни: авангард, багатовекторна пам'ять, заблокаване майбутнє, Калі траш, наративність, презентизм, перехідне правосуддя, історична пам'ять та інші.

Для створення глосарію запрошено фахівців із різних сфер: Memory Studies, історії, антропології, права, мистецтвознавства, політичних студій тощо. До ініціативи вже долучилися директорка Меморіального музею тоталітарних режимів "Територія Терору" Ольга Гончар, історикиня та кураторка Поліна Байцим, арткритик і редактор видавництва IST Publishing Борис Філоненко, історик Георгій Касьянов, постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич, керівник Центру міжнародного гуманітарного права Української асоціації міжнародного права Тимур Короткий, дослідник колективної пам'яті та медіааналітик Антон Лягуша, кураторка Минуле / Майбутнє / Мистецтво Оксана Довгополова.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.