Рідкісний артефакт купили на барахолці за 35 $. Тепер його продають за 500 тисяч

Маленька чаша, яку купили за 35 доларів в американському штаті Коннектикут, виявилася рідкісним китайським артефактом XV сторіччя.

Про це повідомляє ВВС. України.

 

Білу порцелянову чашу помітив невідомий поціновувач антикваріату на розпродажу поблизу міста Нью-Гейвен минулого року. Згодом він звернувся до експертів.

Ті повідомили добрі новини. Вони з'ясували, що чаша коштує 300-500 тисяч доларів.

Вважається, що це одна з семи подібних чаш у світі, а більшість інших – у музеях.

Чашу мають продати на аукціоні Sotheby's в Нью-Йорку 17 березня. Аукціонний дім описав знахідку як "виняткову і рідкісну".

"Нам відразу стало зрозуміло, що ми дивимося на щось дійсно дуже особливе", - повідомила агентству AP Анджела Макатір, експертка із китайської кераміки на аукціоні.

"Стиль розпису, форма чаші, навіть просто синій колір дуже характерні для того раннього періоду порцеляни, початку XV століття", - додала вона.

Чаша діаметром 16 см прикрашена кобальтово-синіми квітковими малюнками і візерунком по краях.

"Тут всі характеристики та відмінні риси, які ідентифікують її як виріб раннього періоду (династії Мін, яка правила Китаєм у 1368-1644 роках. - Ред.)", - сказала пані Макатір.

Як саме ця чаша опинилася на розпродажу в Коннектикуті, залишається загадкою. Дехто припускає, що її могли передавати з покоління в покоління в одній родині.

"Нас завжди дуже вражає, коли щось, про існування чого ми навіть не підозрювали, з'являється ніби з нізвідки", - каже пані Макатір.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.