На «Велику реставрацію» подають шість старовинних дерев'яних церков Закарпаття. ВІДЕО

На Закарпатті шість давніх дерев’яних церков у межах програми "Єврорегіон "Карпати-Україна" цьогоріч подають на реалізацію програми "Велика реставрація".

Про це повідомив у Фейсбуці голова Закарпатської обласної ради Олексій Петров.

 
Свято-Параскевський храм (Олександрівка)

За його словами, йдеться про храми в Колодному, Олександрівці, Новоселиці, Середньому Водяному, Сокирниці та Діловому.

"Виклик, який стоїть перед нами, – це оптимізація витрат. Вартість реконструкції лише однієї церкви в Олександрівці, згідно з ПКД 2017 року, становить майже 4 мільйони гривень! При таких цінниках не вистачить ніяких коштів "Великої реставрації", - акцентував Петров.

Він додав, що на цьому етапі реставраційні роботи в Західному регіоні України виконує лише одне львівське підприємство, яке, фактично, є монополістом.

Відтак, на Закарпатті обговорюють ідею створення у краї реставраційного центру на базі Закарпатської академії мистецтв. Планується відкриття в Академії навчального підрозділу, який би готував реставраторів.

Петров зауважив, що уже у процесі навчання, в межах проходження практики, студенти зможуть виконувати роботи з реставрації церков.


Як повідомлялося, Міністерство культури та інформаційної політики з березня почало приймати заявки на участь у відборі проєктів за програмою "Велика реставрація".

У межах програми упродовж трьох років планується відреставрувати та добудувати близько 150 культурних пам'яток в усіх регіонах України.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.