У Вінниці оголосили конкурс проєктів ревіталізації території музею-садиби Коцюбинського

У Вінниці ініціювали всеукраїнський конкурс проєктів ревіталізації території літературно-меморіального музею Михайла Коцюбинського.

Про це повідомляє Вінницька міська рада.

 

"Відповідно до рішення № 772 від 25 березня, виконавчий комітет Вінницької міської ради вирішив провести Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на кращу проєктну пропозицію ревіталізації території музею М.М. Коцюбинського з облаштуванням громадського простору на прилеглій території у м. Вінниці", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що всеукраїнський конкурс має назву "Коцюбинський вдома", його планується повести до 3 жовтня цього року. Замовником конкурсу виступає Департамент архітектури та містобудування міської ради.

Конкурс стартує 31 березня. У результаті відбору найкращих ідей нове обличчя мають отримати дитячий майданчик, площа з пам'ятником Коцюбинському та сад меморіального музею-садиби. Проте поза конкурсом зазнають репрезентації і приміщення музейного комплексу.

Як йдеться на сторінці конкурсу у Фейсбуці, ділянка, яка зазнає ревіталізації, розташована в найстарішій частині мікрорайону Замостя у Вінниці та є історичною територією хутора Абазівка, що належав діду письменника.

На сьогодні вона має дві зони: перша – це територія музею-садиби Михайла Коцюбинського (включає меморіальні будівлі, адміністративний корпус і територію саду), друга – територія змішаного використання (площа з пам'ятником, дитячий майданчик і зона тротуару).

На початку 2020 року вперше за півстоліття розпочалася реставрація музею-садиби, де колись народився, жив і творив Михайло Коцюбинський.

Важливим моментом під час її проведення було збереження автентичного вигляду приміщень, щоб кожен відвідувач музейного комплексу міг повернутися у часи, коли тут жила родина Коцюбинських. Процес реставрації завершиться не раніше 2022-го.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.