На Хмельниччині знайшли залишки декору зруйнованого костелу

У курортному містечку Сатанів на Хмельниччині під час будівельних робіт знайшли залишки декору зруйнованого костелу Пресвятої Трійці, що був побудований на межі XVI-XVII століть.

Про це кореспонденту Укрінформу розповів журналіст, краєзнавець, дослідник історії Сатанова Дмитро Полюхович.

 

"Вперше інформацію про виявлення різьблених каменів опублікували у соціальних мережах. Їх знайшли під час впорядкування території довкола туристично-інформаційного центру.

Там стояв мур, який посунувся, обвалився і його вирішили по-новому перекласти. Тоді й помітили, що він був зведений із залишків костелу. Знайшли понад 10 фрагментів різних розмірів", - зазначив Полюхович.

За його словами, під час демонтажу муру виявили фрагменти пілястр і карнизів, різьблення яких характерне для межі XVII-XVIII століття. Краєзнавець додав, що елементи декору знайшли біля повороту до місцевого замку.

Полюхович пояснив, що костел Пресвятої Трійці спочатку був дерев'яним, а потім там звели будівлю оборонного типу у готичному стилі. Дата побудови мурованого костелу незрозуміла, адже документи втрачені через татарські набіги. Він акцентує, що швидше за все можна говорити про межу XVI-XVII століть.

У 1936 році костел закрили, а потім розібрали. Будівлю знищили, а на її місці була місцева автоколона, яка зараз перебуває у напівзакинутому стані.

Як зауважує Полюхович, на загадку про зруйнований костел залишився так званий "Петрів камінь", що був основою колони, на якій стояла барокова фігура Благовіщення, яку також знищили.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.