Археологи знайшли на пляжі в Іспанії сліди, яким 100 тисяч років

Влітку 2020 року археологи знайшли неподалік морського курорту Маталасканьяс на півдні Іспанії майже сотню слідів, які належали неандертальцям. Науковці встановили, що їм щонайменше 100 тисяч років, і серед них є відбитки ніг дітей.

Про аналіз знахідки пише Nature.

 

Сліди залишалися недоторканними на береговій лінії надсолоної та заболоченої місцевості. Вони мають округлу п'яту, видовжену геленкову частину та короткі пальці. Загалом ці відбитки — найдавніше свідчення існування неандертальців у Плейстоцені.

Довжина слідів ніг коливається від 14 до 29 сантиметрів, і ймовірний зріст прадавніх родичів людей, які могли їх залишити — від 104 до 188 см. Більшість з людей у групі, яка перебувала на узбережжі, були молоддю.

Вчені вважають, що сліди належать 7 дітям, 15 підліткам і 9 дорослим. Наймолодшому з неандертальців могло бути 6 років. Зазначається, що ця знахідка — безцінна, оскільки подібних місцин у світі дуже мало. Зокрема в Іспанії до цього був відомий лише один слід неандертальця, який погано зберігся.

Відбитки ніг вдалося побачити завдяки тому, що навесні та влітку 2020 року сильні шторми змили значну кількість піску, і оголили прадавні шари, на яких археологи впізнали сліди людських родичів. Також на цій місцині знайшли багато слідів птахів і ссавців, які досі досліджують.

Науковці вважають, що аналіз слідів свідчить про високу вірогідність приналежності до неандертальців, оскільки в час, коли залишили відбитки, цей вид людей був єдиним, присутнім на території Західної Європи.

Їхнє перебування на пляжі цілком обґрунтоване, оскільки неандертальці були мисливцями та збиральниками та, імовірно, шукали їжу в прибережній зоні — полювали на водоплавних птахів, рибалили та збирали молюсків.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.