У Франції продали картину Ван Гога, яку майже ніхто не бачив

У Парижі на аукціоні за рекордну суму продали картину Вінсента Ван Гога "Вулична сцена на Монмартрі", яку майже ніхто не бачив — за неї віддали €13,09 мільйонів.

Про це повідомляє BBC.

 

В аукціонному домі Sothebyʼs заявили, що це найдорожча картина голландського митця з усіх, що коли-небудь продавалися у Франції. Раніше картину оцінювали у максимум €8 мільйонів.

Аукціон проводили з Парижа в онлайн-режимі. За картину під час торгів боролися двічі. На початку аукціону за неї пропонували навіть більше, але торги скасували через проблеми з онлайн-системою. Імені покупця не назвали.

Картина, яку Ван Гог написав у 1887 році, довго належала французькій родині.

"Цікаво те, що це картина Ван Гога, яку ніхто не бачив відтоді, як вона зійшла з його мольберта. Вона майже завжди перебувала у приватних колекціях, її бачила обмежена кількість людей", — розповів раніше експерт з робіт Ван Гога Мартін Бейлі й додав, що в минулому робили її невеликі репродукції, часто чорно-білі.

Бейлі пояснив, що картина цікава тим, що це перехідна робота між голландськими роками Ван Гога, коли він писав у темних, землистих тонах, і яскравими роботами, які він створював у Провансі.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.