Похід на схід: дослідники презентували інтерактивну мапу з осередками ОУН у 1940-х роках

Від Сяну до Дону — організатори проєкту показали, як поширювалася мережа ОУН на сході та півдні України у роки Другої світової війни

озроблена база даних руйнує стереотипи про діяльність визвольного руху під проводом Організації українських націоналістів виключно на території Західної України. ОУН своєю головною метою проголошувала об'єднання всіх українських земель у складі єдиної держави. Інтерактивна мапа демонструє, як ця мета втілювалася на початку 1940-х років. 

 

Робота над проєктом тривала кілька років, ключові етапи вдалося здійснити за підтримки Українського культурного фонду. Організаторами проєкту виступили Центр досліджень визвольного руху, видання Texty.org.ua та Олександр Оксимець.

"Результат нашої трирічної роботи себе виправдав — тепер кожен може побачити, що визвольний рух — це явище не тільки західноукраїнське, а всеукраїнське, оскільки не було жодного регіону України, не охопленого мережею революційної ОУН", — говорить Ігор Бігун, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, співавтор "Інтерактивної мапи ОУН".

Щоб створити таку базу даних, дослідники опрацювали сотні архівні документів та джерел. До кожного обласного центру також створили коротку інформаційну довідку. Загалом над проєктом працювало понад двадцять фахівців, десять серед яких — історики. 

Інтерактивна мапа з оглядовою статтею опублікована на сайті Texty.org.ua.

"Однією з наших концептуальних засад є писати про український наратив та підтримувати антиколоніальний дискурс. ОУН боролася проти Російської імперії, і ми цю справу продовжуємо. Якби не було мережі цієї організації, навряд би існувала Україна", — коментує головний редактор Texty.org.ua Роман Кульчинський, пояснюючи, чому видання взялося за такий проєкт.

Автори проєкту зазначають, що робота далі триватиме: він буде доповнюватися по мірі підготовки та знаходження нової інформації. Дослідників запрошують подавати свої доповнення на скриньку: info@upa.in.ua.

Підготовка та реалізація проєкту стала можливою завдяки підтримці Український культурний фонд. Позиція УКФ може не збігатися з думками авторів проєкту.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.