Ткаченко наполягатиме на передачі Гостиного двору МКІП

Попри відмову КМДА у передачі Гостиного двору в сферу управління Міністерства культури та інформаційної політики міністерство продовжить звертатися до Фонду держмайна.

Як передає Укрінформ, про це написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у Фейсбуці за підсумками установчої зустрічі із культурними діячами і експертами щодо концепції Гостиного двору.

 

"Під час засідання стало відомо, що КМДА відмовило у передачі Гостиного двору в сферу управління МКІП. Проте ми продовжимо звертатися до Фонду держмайна і наполягати. І від наміру зробити культурно-креативний публічний простір національного масштабу не відмовляємось", - написав Ткаченко.

Він зазначив, що наразі необхідно прийняти виважені рішення, але не затягувати, оскільки об'єкт знаходиться в аварійному стані. За його словами, чим швидше пройдуть реставраційні роботи, тим ще гіршу руйнацію вдасться попередити.

"Як тільки Гостиний Двір буде передано в управління МКІП, наша команда складе календарний план порятунку пам'ятки. Але тут надважлива співпраця з містом і громадами. Просимо КМДА визнати це та нарешті почати діалог", - написав міністр.

Він зазначив, що метою засідання було визначення попереднього плану робіт та напрацювання технічного завдання для команди реставраторів.

За словами Ткаченка, враховуючи коментарі експертів щодо концепції, у межах об'єкта можуть бути: музей дизайну, архітектури, мистецтва, освіти; відкриті фонди; повернення до приміщення бібліотеки Заболотного; як розширення Національного художнього музею та інші. "Як один із варіантів – колаборація цих ініціатив, виділивши під потреби окремі поверхи, до прикладу", - написав він.

За його словами, майбутня концепція має вміщувати в собі: просторове планування, проєктні рішення зовнішніх зон, зручності під'їзних шляхів, відкритості будівлі та навіть організацію паркувальних місць. Але передусім, все що там розміщено, має відповідати архітектурним формам, бо без виконання даного пункту неможливо почати роботи.

"За результатами зустрічі, формуємо робочу групу, яка фіналізує концепцію та технічне завдання для реставраторів. Її ми потім презентуємо загалу для публічного обговорення. Продовжуємо боротися далі", - додав Ткаченко.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.