В Україні 80% пам'яток потребують серйозної реставрації – Ткаченко

В Україні на 80% нерухомих пам'яток необхідно провести серйозні реставраційні роботи, а близько 30% перебувають в аварійному стані.

Про це написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в колонці для Української правди.

 

Коментуючи ситуацію з архітектурними та історичними пам'ятками, міністр зауважив: "Більшість нерухомих пам'яток – 80% - потребують серйозних реставраційних робіт, а близько 30% перебувають в аварійному стані. Тим не менш, вже починаючи з березня 2021-го розпочалася активна робота над їх реставрацією".

Він зазначив, що вже повним ходом ідуть роботи в Олеськівському замку на Львівщині та Національному художньому музеї в Києві. Серед узгоджених об'єктів – і друга черга меморіалу Голодомору, який має бути відкритий до 24 серпня.

Ткаченко нагадав, що бюджет програми на 2021 рік становить 2 млрд грн, з них 1,7 млрд грн у спецфонді.

"Це не лише великий крок на шляху до розвитку і збереженню пам'яток, а і рух до розуміння громад та місцевої влади важливості нашої загальної спадщини. І я вдячний за всі ініціативи, що йдуть до нас як від територіальних громад, так і від представників місцевої влади", - написав міністр.

Він зауважив, що окрім реставрації у планах і ремонт, будівництво та протиаварійні роботи. Перевага надаватиметься пам'яткам, які: перебувають в аварійному стані; мають національне значення; включені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО; включені у туристичні маршрути.

Він додав, що заявки від громад приймаються протягом 30 днів з моменту публікації оголошення на сайті МКІП, і ще є можливість зробити подання.

"Об`єктивно оцінюючи ситуацію, процес реставрації у нашій країні затримався. Початок реставрації мав би стартувати багато років тому, щоб не доводити пам'ятки до аварійного стану. Наступним кроком має стати розвиток державно-приватного партнерства. Впевнений, маючи фінанси та покроковий план і запустивши процес – його не зупинити", - підсумував Ткаченко.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.