На Верецькому перевалі вшанували пам'ять січових стрільців

21 березня на Верецькому перевалі вшанували пам'ять січових стрільців розстріляними польськими та угорськими окупантами у березні 1939 року

Про це повідомив директор у меморіально-пошуковий центр "Доля" Святослав Шеремета на своїй сторінці у Фейсбуці.

 

"За різними даними розстріляних було до 600 осіб, які віддано відстоювали незалежність України. Хлопців спочатку взяли в полон, катували, а потім із вказівки влади Другої Речі Посполитої їх розстріляли на Верецькому перевалі", – зазначено у повідомленні.

Загалом на сьогодні ексгумовано й перепоховано фахівцями КП ЛОР "Доля", на Верецькому перевалі 22 останки січовиків Карпатської України.

"Сьогодні маємо незалежну сильну державу, але як, і тоді, ворог знову наступає.
Ми, українці, споконвіку ніколи не ставали на коліна, виборювали свою самостійність, робимо все для гідної відсічі окупанту, в тому числі, відтворюючи нашу історію та вшановуючи наших героїв", – зазначив Святослав Шеремета.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.